У Помпеях відкопали рештки коня з упряжжю. ФОТО

На руїнах вілли біля давньоримського міста Помпеї археологи відкопали рештки коня, який мав упряж. Це дуже рідка та важлива знахідка, кажуть історики.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

 Фото: ЕРА

Безпосередньо перед загибеллю кінь був осідланий та готовий вирушати – ймовірно, його власник поспішав, але так і не встиг врятуватися від виверження вулкану Везувій, яке у 79 році після Р.Х. поховало римське місто та його мешканців під тоннами попелу.

Як припускають археологи, вілла належала якомусь римському воєначальнику чи члену магістрату. Маєток з видом на море отримав назву "Вілла містерій". На його території знайшли також преси для вина, печі та надзвичайні фрески.

Коня ж знайшли під час нещодавніх розкопок стайні, розповів директор Археологічного парку Помпеї Массімо Осанна.

 Фото: ЕРА

Археологи змогли за допомогою гіпсу відтоврити вигляд тварини. За життя вона була гарно доглянутою, його сідло та упряж була оздоблена дерев'яними та бронзовими елементами, кажуть археологи, а поруч виявили рештки ще двох чистокровних коней.

Массімо Осанна відзначає, що їхня смерть була "жорстокою та жахливою" - вони задихнулися у попелі та вулканічних випарах.

Руїни вілли виявили ще у ХХ ст., але пізніше більшу її частину закопали, після чого вона стала об'єктом пошуків "чорних археологів".

Тепер, як пообіцяв Массімо Осанна, її всю детально дослідять, а всі знахідки представлять публіці.

Читайте також:

В Єгипті знайшли гробницю, якій 4 400 років. ФОТО

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.