У Помпеях відкопали рештки коня з упряжжю. ФОТО

На руїнах вілли біля давньоримського міста Помпеї археологи відкопали рештки коня, який мав упряж. Це дуже рідка та важлива знахідка, кажуть історики.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

 Фото: ЕРА

Безпосередньо перед загибеллю кінь був осідланий та готовий вирушати – ймовірно, його власник поспішав, але так і не встиг врятуватися від виверження вулкану Везувій, яке у 79 році після Р.Х. поховало римське місто та його мешканців під тоннами попелу.

Як припускають археологи, вілла належала якомусь римському воєначальнику чи члену магістрату. Маєток з видом на море отримав назву "Вілла містерій". На його території знайшли також преси для вина, печі та надзвичайні фрески.

Коня ж знайшли під час нещодавніх розкопок стайні, розповів директор Археологічного парку Помпеї Массімо Осанна.

 Фото: ЕРА

Археологи змогли за допомогою гіпсу відтоврити вигляд тварини. За життя вона була гарно доглянутою, його сідло та упряж була оздоблена дерев'яними та бронзовими елементами, кажуть археологи, а поруч виявили рештки ще двох чистокровних коней.

Массімо Осанна відзначає, що їхня смерть була "жорстокою та жахливою" - вони задихнулися у попелі та вулканічних випарах.

Руїни вілли виявили ще у ХХ ст., але пізніше більшу її частину закопали, після чого вона стала об'єктом пошуків "чорних археологів".

Тепер, як пообіцяв Массімо Осанна, її всю детально дослідять, а всі знахідки представлять публіці.

Читайте також:

В Єгипті знайшли гробницю, якій 4 400 років. ФОТО

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".