Посольство Ізраїлю не вважає за потрібне відповідати В’ятровичу на тези про Бандеру

Посольство Ізраїлю в Україні не вважає за потрібне відповідати на заклик Голови Українського Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича щодо обґрунтування фактами попередньої тези посла Ізраїлю Джоена Ліона про "безпосередню участь у жахливих антисемітських злочинах" Степана Бандери.

Про це у відповідь на запит УНН повідомили в посольстві.

 

"Посольство Ізраїлю в Україні не вважає за потрібне долучати щось до попередньої заяви та до листа, що був надісланий до Львівської обласної ради", - заявили в дип.установі, відповідаючи на запитання про те, чи планує посольство відповідати на тези Голови Українського інституту нацпам'яті або у будь-який інший спосіб реагувати на рішення Львівської обласної ради.

Нагадуємо, 11 грудня Львівська обласна рада прийняла рішення проголосити 2019-й роком Степана Бандери.

У відповідь на це посол Ізраїлю в Україні Джоен Ліон заявив, що шокований рішенням Львівської обласної ради оголосити 2019 рік – роком Степана Бандери.

"Я не можу зрозуміти, як прославляння тих, хто безпосередньо брав участь у жахливих антисемітських злочинах, допомагає боротися з антисемітизмом та ксенофобією", - заявив посол.

В свою чергу, Голова УІНП Володимир В'ятрович висловив думку про те, що теза посла Ізраїля про "безпосередню участь у жахливих антисемітських злочинах" Степана Бандери вимагає обґрунтування.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.