Відкрилося замовлення на настільну гру "Галичина 1918—1919"

Настільну стратегічну гру "Галичина 1918—1919", яку створили до 100-річчя утворення ЗУНР, тепер можна замовити.

Тираж гри обмежений 250 коробками, повідомляєтсья на сторінці гри у "Фейсбуці". 

 

Гру можна отримати в такі способи:

1. Передзамовлення:

- заповнити гугл-форму https://goo.gl/forms/XTFdpqz2MBcXDOFx2
- переказати суму (499 грн) на картку "ПриватБанку" 5168 7427 0227 0871 (розробник Андрій Мочурад)
- очікуєте черги, коли Вам її надішлють "Новою Поштою".

Найближче відправлення можливе 11-12 грудня. 

Ігрове поле

2. В магазин лише у Львові, після 17 грудня. 

Акційна вартість з 17 до 19 грудня включно – 600 грн., від 20 грудня – 700-750 грн. 

 

3. Бронювання – отримання накладною на "Новій Пошті" після 19 грудня.
Вартість буде від 700 грн.

Для отримання:
- заповнити гугл-форму https://goo.gl/forms/XTFdpqz2MBcXDOFx2
- переказати суму 100 грн. на картку "ПриватБанку" 5168 7427 0227 0871 (розробник Андрій Мочурад)
- в полі "Прізвище та ім'я одержувача" додаєте "бронювання"
- очікуєте черги, коли Вам її надішлють Новою Поштою.
- оплачуєте решту суми при одержанні.

У такому разі, найближче відправлення можливе 19 грудня.

 Зворотний бік коробки від гри

Гру "Галичина 1918—1919" розробила компанія EduGames. Як стверджують автори гри, ще близько 260 примірників буде розповсюджено безкоштовно по бібліотеках та інших закладах у Львові, оскільки проект підтримала Львівська міська рада.

Ще 100 примірників завдяки фінансовій підтримці Міністерства молоді та спорту, безкоштовно розповсюджуються між учасниками турнірів,молодіжними центрами, іншими установами Національно-патріотичного виховання. Такі примірники, що надруковані за фінансової підтримки Міністерства чи органів державної влади, міститимуть відповідне маркування "не для продажу".

Автори гри готові надавати додаткові комплекти гри для шкіл, освітніх та молодіжних закладів по собівартості та проводити навчання та турніри для молоді. Контактувати можна через сторінку проекту у "Фейсбуці".

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.