Ритуальні ями та інші знахідки — археолог розповів про відкриття в трипільській печері

Археолог Михайло Сохацький розповів про останні знахідки в печері Вертеба в с. Більче Золоте Борщівського району Тернопільської області, в якій було трипільське поселення.

Про результати археологічної експедиції, яка пройшла в липні 2018 року, виданню "20 хвилин" розповів її керівник Михайло Сохацький.

"Ми змогли виявити цікаві речі, на які раніше ніхто не звертав уваги. У печері люди вдосконалювали підземний лабіринт. Він сирий, темний, незручний. Також побачили там зігрівальні прилади, своєрідні пічки, які довго тримали тепло. Знайшли ритуальні ями, в які скидали виліплені з глини фігурки тварин, людей, посуд, знаряддя праці, амулети. Тобто, під час якогось обряду ці речі люди кидали у такі ями", -- сказав науковець.

 Фото: te.20minut.ua

За словами археолога, під дослідження виявили й традиційні знахідки: знаряддя праці з каменю, кременю.

"Чудово збереглися вироби  з кістки і рогу — мотики і кинжали, — зазначає пан Сохацький. — Знайшли й специфічні фігурки людей, виліплені з глини. Вони по-своєму цікаві. Це в основному жінки, чоловічих статуеток майже не знаходять. Як ми розуміємо, вони є символом родючості, матері. Є фігурки домашніх і диких тварин. Зрозуміло лише, що їх теж використовували у якомусь ритуалі".

 Фото: te.20minut.ua

Експедиція під керівництвом Михайла Сохацького працює у цій печері з 1995 року. Фінансує дослідження археолог за власний кошт і кошти друзів. За цей час знайшли знаряддя праці, колекція розписного посуду, прикраси, знаряддя з кременю, міді, каменю.

Крім того, в печері Вертеба вдалося знайти антропологічний матеріал (рештки людей), який дасть змогу встановити вік цих людей, їхнє здоров’я, їхнє харчування, хвороби та ін.

Як повідомлялося, Союз промисловців і підприємців Туркменистану профінансував розкопки  на місці давного міста Шехріслам.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.