Подвиг крутянців увіковічать муралом у Києві. ФОТО

На одному з київських будинків почали створювати мурал на тему бою під Крутами.

Автором муралу є художник Андрій Пальваль (творча група Kailas-V), який уже намалював два мурали на тему Української революції 1917—1921 років у столиці — з портретами Михайла Грушевського та Павла Скоропадського, повідомляється на сторінці фільму "Крути 1918" у "Фейсбуці".

Фото: FB фільму "Крути 1918"

"Для мене особисто події Крут – це подвиг молодих та нескорених, "Огонь запеклих не пече". Це свідома загибель за власну країну, це свідома самопожертва перед обличчам страшної червоної навали, — говорить Андрій Пальваль. — І ще це сторічний урок нам сьогоднішнім, як треба боронити Вітчизну. Саме тому ми і прийняли рішення розпочати малювати у грудні, щоб хоча б на мить синхронізуватися з хлопцями".

  Фото: FB фільму "Крути 1918"

Мурал "Крути" — це спільний проект творців фільму "КРУТИ 1918", Департаменту суспільних комунікацій КМДА, Печерської районної в місті Києві Державної адміністрації, громадської організації "Ай лав Юкрейн", проекту "Київські Мурали" за підтримки компанії ТОВ "ВП "ПОЛІСАН". 

Розташування муралу: вулиця Велика Васильківська, 111/113.




Батько української аеророзвідки – полковник Армії УНР Павло Крицький

До сьогодні історики вважали, що начальник штабу Технічних військ Армії УНР полковник Павло Крицький помер у Львові після 1924 року. Відомою була лише одна його світлина… Однак, прожив він ще більше 20 років у Чехії, а похований у Празі. Вдалось відшукати його могилу. Віднайшлось і більше його фотографії, які вперше публікуються у цій статті…

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.