In memoriam. Померла російська правозахисниця Людмила Алексєєва

Сьогодні в Москві померла російська правозахисниця, голова Московської Хельсінкської групи Людмила Алексєєва. Їй ішов 92 рік.

Правозахисниця померла у міській лікарні № 14, повідомляє "Гордон" з посиланням на Раду при президенті Російської Федерації з розвитку громадянського суспільства і прав людини.

"Останнім часом їй важко було боротися із хворобою, але дух її як завжди був значно міцнішим за тіло й значно сильнішим за будь-які хвороби", — відзначив голова Ради Михайло Федотов.

Людмила Алексєєва (у дівоцтві Славінська) займалася правозахисною діяльністю в СРСР? CША та Росії понад 50 років.

 Людмила Алексєєва

Вона народилася 1927 року в Євпаторії. У 1950 році закінчила історичний факультет Московського універистету, а за 6 років – аспірантуру Московського економіко-статистичного інституту за спеціальністю "історія КПРС".

Відтак Алексєєва долучилася до опозиційного руху, допомагала політв’язням, їздила в табори та місця заслання, поширювала самвидав.У 1976 році стала одним із співзасновників Московської Хельсінкської групи.

Через загрозу арешту КГБ Алексєєва разом із другим чоловіком емігрувала до США, де жила з 1977 по 1993 рік. Працювала на Радіо "Свобода" і "Голос Америки". Займалася дослідженням дисидентського руху в СРСР (монографія "История инакомыслия в СССР. Новейший период"), поширювала інформацію про діяльність МХГ.

 Алексєєва в молодості

1993 року Алексєєва повернулася до Росії. З 1996 року й до смерті очолювала Московську Хельсінкську групу, входила до численних правозахисних організацій і громадських рад.

Брала участь у громадянських протестах на захист демократичних прав і свобод, затримувалася ОМОНом.

У вересні 2014 року Алексєєва підписала заяву Загальноросійського маршу миру з вимогою припинити російську агресію проти України.

Людмила Алексєєва була лауреатом премії "За свободу думки" ім. А. Сахарова (2009, Росія) та премії Улофа Пальме (2004, Швеція), а також багатьох інших нагород за правозахисну діяльність.

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.