Відкрився збір підписів за пам'ятник Іванові Мазепі

На офіційному сайті Київської міської державної адміністрації зареєстровували петицію щодо встановлення у столиці пам’ятника Івану Мазепі

Про це повідомляє "Еспресо".

Петиція збирає підписи, щоб "провести відкритий конкурс на пам’ятник Івану Мазепі у Києві та рейтингове голосування щодо місця його встановлення".

Ініціатор, Костянтин Блажчук, нагадує, що у 2019 році році виповниться 380 років з дня народження Івана Степановича Мазепи та 310 років із дня його смерті. 

Автор петиції пропонує такі варіанти спорудження пам’ятника: навпроти Києво-Печерської Лаври, біля Мистецького Арсеналу; біля (або на території) Києво-Могилянської академії; на вул. Івана Мазепи, навпроти провулка, де розташовувався Військовий Микільський собор.
Саме на кошти Мазепи свого часу було відновлено або споруджено деякі будівлі комплексу Києво-Печерської Лаври.

Підтримати петицію можна за цим посиланням.

Як повідомлялося, представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков у Женеві архієпископ Тельміський Іов заявив, що Вселенський престол вважає анафему, накладену Російською церквою на гетьмана Мазепу, неканонічною.

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.