Литва може застосувати санкції проти російських каналів за знеславлення борців за незалежність

Комісія з телебачення і радіомовлення Литви вирішує питання про порушення розслідування щодо російських телеканалів "Росія 24" і PBK Lietuva через їхні репортажі про антирадянських партизанів і події 13 січня 1991 року в Литві.

Про це пише "Європейська правда" з посиланням на Delfi.lt.

Голова Комісії Мантас Мартішюс повідомив, що на ці два телеканали надійшли скарги. Їх розглянуть на найближчому засіданні комісії на наступному тижні. Одну зі скарг на "Росія 24" подали консерватори Лаурінас Касчюнас і Аудронюс Ажубаліс.

"У скарзі просять оцінити, чи не порушені вимоги щодо забороненої інформації. Будь-яка людина Литовської Республіки, побачивши по телебаченню або почувши по радіо якусь інформацію, яка, як їй здається, порушує закони, [може на це поскаржитися, - ІП], а комісія зобов'язана провести розслідування", - сказав Ажубаліс.

Згаданий телерепортаж показував церемонію вручення Премії свободи партизанам з коментарем, що вони "боролися на боці Гітлера", і нібито вбили "тисячі мирних жителів".

Мартішюс зазначає, що минулого року щодо інформації, яку поширювала "Росія 24", вже велося розслідування. За результатами ще одного розслідування інформації, що підбурює до війни і ненависті, комісія ухвалить рішення наступного тижня.

"Є скарга ще одного громадянина на канал PBК, в ній йдеться про те, що в новинній передачі "Час" містилася інформація, що ображає і принижує учасників подій 13 січня 1991 року. Це може бути інформацією, що підбурює до нетерпимості", - пояснив він.

Ідеться про штурм телевежі та інших важливих об'єктів у Вільнюсі спецпідрозділом КГБ СРСР "Альфа" та частинами ОМОНу 13 січня 1991 року з метою повернути Литву, яка 1990 року проголосила вихід із Союзу, під контроль центрального уряду. Ці події були елементом протистояння прихильників незалежності Литви та радянської влади. 

Литва у зв'язку з підбурюванням до війни і ненависті раніше застосовувала щодо деяких російських каналів максимальні обмеження на трансляцію терміном в один рік.

Нагадаємо, в угорському уряді учасників гітлерівської агресії проти СРСР назвали  "борцями за Угорщину".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.