У новому бідоні УПА знайшли шарж на Шухевича та протоколи переговорів з поляками. ФОТО

Відразу після Другої світової війни українські повстанці шукали співпраці з польським антикомуністичним підпіллям. Про це свідчать документи віднайденого недавно повстанського архіву, який передали Центру досліджень визвольного руху на Івано-Франківщині.

Бідон із документами українського визвольного руху знайшли 12 січня в лісі між селами Воронів та Руда, що в Рогатинському районі Івано-Франківської області, місцеві мешканці. Документи добре збереглися — це дає змогу історикам говорити про зміст архіву.

 

"Деякі документи пошкоджені, деякі взяв грибок, але в цілому архів дуже добре зберігся. Ми витягли їх із бідона — папери вологі, тож їх необхідно висушити. І далі можна реставрувати", — говорить Руслан Забілий, генеральний директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

 

Руслан Забілий особисто приймав знахідку в Рогатинському музеї "Опілля", куди її передали пошуковці Володимир Дзера і Тарас Веркалець.

Папери підпілля Організації українських націоналістів та Української повстанської армії датуються 1945—1946 роками. Їх левова частка походить із Закерзоння — українських етнічних земель у складі сучасної Польщі, де діяли Закерзонський крайовий провід ОУН та військова округа УПА "Сян".

 

До архіву потрапили звіти надрайонних проводів ОУН, тактичних відтинків УПА у складі ВО "Сян", пропагандистські матеріали. Є навіть матеріали пропаганди польського підпілля, яке теж діяло в регіонах, підконтрольних УПА. Кілька документів засвідчують спроби УПА налагодити співпрацю з окремими підрозділами колишньої польської Армії Крайової в 1945—1946 рр. з метою спільної боротьби проти комуністичного режиму.

Окрім того, бідон містив низку документів структур групи УПА-Захід, які діяли в Галичині, та місцевого підпілля ОУН. Це — кілька звітів командування групи, звіти Служби безпеки ОУН, три накази Головного військового штабу УПА, два звіти тактичних відтинків, які оперували на Івано-Франківщині.  

 

Серед серйозної оперативної документації знайшлося місце навіть гумору й сатирі. У паперах пошуковці знайшли шарж на Головного командира УПА Романа Шухевича.

Повстанський архів зараз віддано на реставрацію в Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", після чого Центр досліджень визвольного руху оцифрує документи й завантажить у відкритий доступ на сайт Електронного архіву українського визвольного руху.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.