У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

Напередодні Дня Соборності у Києві відкрили меморіальний барельєф Голові Директорії Української Народної Республіки, Головному Отаману Військ і Флоту УНР Симону Петлюрі.

Ця анотаційна дошка є першим увічненням пам’яті творця української державності початку ХХ століття у столиці – повідомляє УІНП.

 Фото: УІНП

Меморіальний барельєф Симону Петлюрі освятили священники Православної церкви України.

 Фото: УІНП

Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна генерал-майор Ігор Гордійчук відзначив неоціненні подвиги героїв Небесної Сотні, воїнів російсько-української війни та вояків УНР, які боролися і борються за Україну.

Він акцентував, що Симон Петлюр був тим, хто розумів важливість власного війська і почав його відтворювати. А хлопці і дівчата, які зараз на передовій, допомагають нам тут завершити роботу, яку він розпочав.

"Символічно, що саме в цьому році ми відкриваємо меморіальну дошку Симону Петлюрі. Бо це рік надважких виборів, у яких проросійські сили спробують взяти реванш. І важливо, щоби у цей переломний рік ми зберегли свій власний курс – на вступ до НАТО та Європейський Союз.

Я сподіваюсь, що ми не повторимо помилок столітньої давнини і не дамо внутрішнім суперечкам вплинути на курс розвитку України", – зауважив Ігор Гордійчук.

Фото: УІНП

 

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зазначив, що пам’ятна дошка Симону Петлюрі на вулиці його імені – це важливий крок на шляху увічнення одного з чільних діячів Української революції 1917-1921 років, але цього недостатньо.

"У рамках відзначення столітнього ювілею революції в столиці України має постати пам’ятник Головному Отаману та Голові Директорії УНР Симону Петлюрі. Адже його ім’я (поруч з іменами Мазепи та Бандери) стало одним із символів боротьби українців за свободу", – говорить Володимир В’ятрович.

 Фото: УІНП

Барельєф постав на символічному місці – на початку вулиці Симона Петлюри, в районі якої у січні 1918 року тривали бої підрозділів Армії УНР з більшовицькими заколотниками.

Автор – скульптор Василь Маркуш.

 Фото: УІНП

 "100 років як Москва з ненавистю вимовляє ім’я Симона Петлюри, та дискредитує не лише постать Головного Отамана, але й ідеї, за які він боровся і загинув – ідеї свободи і державної незалежності України.

Сподіваюсь, меморіальний барельєф буде не лише пошаною національному герою, але й нагадуванням для всіх нас: ми відповідальні за цю державу перед усіма лицарями, які зробили Україну головною цінністю свого життя", – переконаний Віце-прем’єр-міністр України, Голова Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Павло Розенко.

 Фото: УІНП

"Очікуємо, що до завершення 100-літнього ювілею Української революції 1917-1921 років у Києві постане повноцінний і якісний монумент Симону Петлюрі. Як того і заслуговує один із творців української державності", – підкреслив у своєму виступі начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті підсумував Павло Подобєд.

 Фото: УІНП

 На відкритті пам’ятної дошки були також присутні Міністр культури України Євген Нищук; Перший заступник начальника Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України полковник Олег Бойко; ветеран 55-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ Роман Кулик, учасники бойових дій, курсанти Київського військового ліцею імені Івана Богуна, представники Київської міської державної адміністрації, Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України, громадськість.

 Фото: УІНП

На звершення Оркестр почесної варти Окремого президентського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького Збройних сил України виконав "Марш Нової Армії України".

Лідер гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко заграв "Пісню про Петлюру" із нової платівки "Пісні Української революції".

 Фото: УІНП

Пам’ятна дошка Симону Петлюрі була виготовлена коштом Київської міської державної адміністрації. Урочисте вшанування Головного Отамана відбулося з ініціативи та підтримки Українського інституту національної пам’яті.

Нагадуємо, що цього року, 22 травня, виповниться 140 років від Дня народження Голови Директорії УНР, Головного Отамана УНР, державного, політичного та військового діяча, борця за незалежність України у ХХ столітті Симона Петлюри.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.