Спецпроект

Польські архітектори оприлюднили проект другої черги Меморіалу Голодомору в Києві. ФОТО

Крім постійної експозиції в музеї буде конференц-зала, кінозала, бібліотека, архівний центр, а також місце для відпочинку та роздумів.

Про це повідомляє видання "Хмарочос".

 Ескізи: Nizio Design International 

Варшавська архітектурна студія Мирослава Нізьо Nizio Design International днями оприлюднила проект другої черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору в Києві.

Проект розробляли у співпраці з київською компанією компанії "Проектні системи" на чолі з архітектором Андрієм Миргородським. Дизайн постійної експозиції польські архітектори проектували повністю самі. Кабмін схвалив проект Меморіалу в грудні 2018 року.

Друга черга Меморіалу буде розташована на схилі на території парку Слави, неподалік від "Свічки" – першої черги музею.

 Ескізи: Nizio Design International 

Автори намагалися архітектурно передати ідею висвітлення прихованої правди про голод 1932-1933 років. Тому споруду частково заглиблено під землю, а дах вкрито шаром ґрунту – на ньому ростимуть рослини.

Образ правди, яка проривається, втілено в бетонних плитах, що ніби розламують землю.

 Ескізи: Nizio Design International 

Вхідну групу розташують із боку "Свічки". Поряд із виходом буде "Зона мовчання", місце для відпочинку та роздумів.

 Ескізи: Nizio Design International 

У музеї передбачено окремий виставковий простір для тимчасових виставок, конференц-залу, кінозалу на 300 місць, приміщення для освітніх проектів, бібліотеки, а також архівний центр, де буде розміщено Інститут дослідження Голодомору.

 Ескізи: Nizio Design International 

Постійну експозицію оформлять у вигляді театральних декорацій. Похмура перша частина наративу буде присвячена історичним передумовам Голодомору, зокрема більшовицькій революції 1917 року.

 Ескізи: Nizio Design International 

 Ескізи: Nizio Design International 

Друга частина наративу, з яскравішим освітленням і озелененням, відображатиме боротьбу українців за незалежність та подолання колективних травм.

 Ескізи: Nizio Design International 

Загальна площа музею складе 14 тисяч метрів квадратних, із них 2500 метри – зали з експозицією.

Автором першої черги Меморіалу Голодомору, "Свічки", є Анатолій Гайдамака. Він також спроектував і другу чергу, у співпраці з "Проектними системами". Утім, роботу над проектом передали польській студії.

Члени Кабміну заклали капсулу будівництва другої черги у квітні 2018 року. Будівництво розпочалося у травні. Об’єкт планували здати за 24 місяці.

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.