Литовські іммігранти відкрили перший музей КГБ в США. ФОТО

На початку січня цього року в Нью-Йорку, США, відкрився перший у країні Музей шпіонажу КГБ.

Заклад, який містить 3500 експонатів на тему служб держбезпеки та розвідки СРСР, відкрили батько й донька Юліус Урбайтіс та Агне Урбайтіте, повідомляє The New York Times.

 Співкуратори музею Юліус Урбайтіс та Агне Урбайтіте. Фото: Karsten Moran / The New York Times

Музей шпіонажу КГБ виник на основі колекції, яку Юліус Урбайтіс збирав тридцять років.

Спершу він цікавився артефактами Другої світової війни. Спецслужбами він захопився, коли придбав підслуховуючий пристрій, який належав Адольфу Гітлеру.

Родина Урбайтіса походила з Литви, де вони заснували в 2014 році музей "Атомний бункер" у приміщенні справжнього старого атомного бомбосховища.

 Фасад приватного Музею КГБ на Манхеттені в Нью-Йорку. Фото: Karsten Moran / The New York Times
Робочий стіл офіцера КГБ. Настільна лампа зразка біля 1920 року (праворуч), за словами її власника, походила з дачі Йосипа Сталіна. Фото: Karsten Moran / The New York Times

Звідти деякі об’єкти попрямували до Нью-Йорка. Біля половини предметів у колекції, в якій є як оригінали, так і копії, перебувають у співвласності батька й доньки. Іншу половину куратори набули кожен окремо.

Музей не цурається демонстрації жорстоких методів КГБ. Зокрема в ньому є інтерактивні виставки, як от: модель стільця для допитів.

Експозиція починається з макету робочого місця старшого офіцера КГБ. Поруч – оригінал комутатора 1928 року. Це найстарший експонат у музеї.

 Комутатор, виготовлений у Таллінні в 1928 році. Фото: Karsten Moran / The New York Times

Багато експозицій розповідають конкретно про методи дії КГБ. Зокрема в розділах про стеження можна побачити, де агенти КГБ встановлювали камери та жучки: у перснях, годинниках, ремінних пряжках, запонках, тарілках тощо.

 

Чорний хід музею закривають оригінальні двері із в’язниці КГБ.

Самі Урбайтіте та Урбайтіс музеєм, який є приватним і неприбутковим, не володіють. Справжні власники вирішили зберегти анонімність.

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.