АНОНС: До Дня пам’яті героїв Крут у Києві презентують "Пісні Української революції"

29 січня 2019 року в Колонній залі Київради музикант, кобзар, народний артист України Тарас Компаніченко та група "Хорея Козацька" презентують альбом "Пісні Української революції". Захід відбудеться у рамках Вечора, присвяченого Дню пам’яті героїв Крут.

"Пісні Української революції" – це спільний проект Українського інституту національної пам’яті та гурту "Хорея Козацька", присвячений 100-річчю Української революції. Над диском музиканти працювали майже рік.

 

Авторами більшості пісень, що увійшли до альбому, є класики української літератури, такі, як: Олександр Олесь, Грицько Чупринка, Микола Вороний, Христя Алчевська та ін. Композитори – Кирило Стеценко, Микола Леонтович, Олександр Кошиць, Яків Степовий, Павло Синиця, Костянтин Богуславський, Левко Ревуцький.

Тарас Компаніченко розповідає: "Твори, що увійшли до цієї музичної збірки – це частка моєї тридцятилітньої праці пошуку правдивих музичних пам'яток про ту, унікальну своїм національним пробудженням, епоху. Усі ці твори були активно співані на великих і малих сценах України в часі 1917-1921 років на урочистих подіях, військових мітингах, при відновленні "Просвіт", відкритті гімназій та університетів.

Пісні починали й завершували усі урочисті академії, святочні зібрання. Їх співали на воєнних позиціях, на шикуванні військ; вони співались кобзарями, артистами-бандуристами, оперними співаками, просвітянськими, військовими, міськими, студентськими хорами, Українською Республіканською Капелою та Українським Національним Хором. Багато творів були забуті і не звучали в Україні майже століття".

Пісні можна слухати – http://bit.ly/2DsHRpz, завантажити – http://bit.ly/2Htmicr.

У програмі Вечора також передбачено: показ відеокліпу, присвяченого подіям Української революції 1917–1921 рр. та історико-мистецька частина.

Участь у заході візьмуть:

Володимир В’ятрович – Голова Українського інституту національної пам’яті;
Павло Подобєд – начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті;
Олег Коцарев – поет, журналіст, перекладач;
Сергій Пантюк – письменник, видавець, громадський діяч;
Тарас Компаніченко та гурт "Хорея Козацька".

Ведуча вечора – Тетяна Шептицька, науковець, координатор "Безкоштовних курсів української мови" в Києві.

29 січня, вівторок, 18.30

Місце: Колонна зала Київради (вул. Хрещатик, 36)

Організатори: Київська міська державна адміністрація, Український інститут національної пам’яті, Українське незалежне видавництво "Смолоскип", ГО "Український світ" ("Безкоштовні курси української мови").

Вхід вільний.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.