У словацькому барі знайшли срібні монети XV—XVII століття з 15 держав Європи. ФОТО

У підвалі пивбару "Hostinec" в м. Кошице у Словаччині знайшли монети XV—XVII століття на десятки тисяч євро. Скарб віддадуть державі.

В одній з найвідоміших будівель на Головній вулиці словацького міста Кошице — Левоцькому домі (Levocsky Dom), де нині містяться готель, паб і пивоварня, випадково виявили схованку зі скарбом, повідомляє mukachevo.net.

 Фото: mukachevo.net

Cпіввласник пивоварні Петер Шкріпко розповів, що планував розширити виробничі потужності.

"Оскільки Левоцький дім має статус пам'ятника національного значення, ми мали замовити від держави археологічні дослідження. Компанія, яка проводила дослідження зробила вісім зондів, і в одному з них знайшли срібні монети. Подальші розкопки тривали близько місяця", — розповів Шкріпко.

Загалом у схованці знайшли понад 500 різних срібних монет XV—XVII століття з 15-ти держав, які існували у той час у Центральній Європі.

 Підвал бару, де знайшли скарб. Фото: mukachevo.net

Найбільше серед них монет часів короля Речі Посполитої Сигізмунда III (1566—1632). Саме в лавах військ цього праивтеля українські козаки під командуванням гетьмана Петра Сагайдачного брали участь у війні з Московським царством1609—1618.

Також у скарбі виявили монети короля Угорщини та Чехії Матяша II Габсбурга (1557—1619), а також монети Габора Бетлена (1580—1629) — князя Трансільванії та короля Угорщини, очільника антигабсбургського повстання. За відмову від угорської корони він одержав значну частину території Словаччини та Підкарпатської Русі (у тому числі міста Ужгород і Мукачево).

Фото: mukachevo.net 

Крім цього, у першому шарі виявлено 120 монет з XVI—XVIII століть, більшість із яких належить до часів правління Леопольда I (1640—1705) та Яна II Казимира (1609—1672), короля Речі Посполитої. У іншому шарі — монети карбовані за часів князя Трансільванії й керівника національно-визвольної війни угорського народу 1703—1711 років Ференца Ракоці ІІ (1676—1735).

Окрім монет ахеологи знайшли сотні керамічних келихів та фішки для азартних ігор.

 Фото: mukachevo.net

"Ці знахідки підтверджують, що Левоцькій дім є найстарішою будівлею у Кошице", — каже Петер Шкріпко.

Для власника пивоварні археологічне дослідження коштувало 11000 євро, за яке він сплатив з власних коштів. Знайдений скарб, згідно із законами Словаччини, належить державі.

Єдине, чого бажає пан Шкріпко, аби знайдені скарби, які коштують десятки тисяч євро, залишилися в Кошицькому музеї, а не були забрані до Братислави.

ДОВІДКА:

Левоцький дім — збережена в ідеальному стані середньовічна будівля XV століття з найстарішим трактиром у Словаччині, який працює з 1569 року. Тут також розташовується найстаріший діючий готель у країні.

Нагадаємо, громадянин України намагався вивезти до Польщі 375 старовинних монет.

Музей у Кошице експонує унікальні шоломи бронзової доби, які знайшов місцевий грибник. 

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.

Петлюрівська Покрова. УНР на краю безодні

У жовтні 1919 року керманичі УНР уперше за весь час революції організували привселюдну урочисту присягу на вірність українській республіці. Ця подія залишила слід у пам`яті багатьох учасників визвольних змагань, хоча й не змінила перебіг війни за українську державність.

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

Радянський офіцер, комуніст, антисталінст, жертва каральної психіатрії, захисник і друг кримськотатарського народу, член Московської Гельсінкської Групи і Закордонного Представництва УГГ, а також син, чоловік і батько – це лише частина ролей, які довелося прожити уродженцю Запоріжжя.