У словацькому барі знайшли срібні монети XV—XVII століття з 15 держав Європи. ФОТО

У підвалі пивбару "Hostinec" в м. Кошице у Словаччині знайшли монети XV—XVII століття на десятки тисяч євро. Скарб віддадуть державі.

В одній з найвідоміших будівель на Головній вулиці словацького міста Кошице — Левоцькому домі (Levocsky Dom), де нині містяться готель, паб і пивоварня, випадково виявили схованку зі скарбом, повідомляє mukachevo.net.

 Фото: mukachevo.net

Cпіввласник пивоварні Петер Шкріпко розповів, що планував розширити виробничі потужності.

"Оскільки Левоцький дім має статус пам'ятника національного значення, ми мали замовити від держави археологічні дослідження. Компанія, яка проводила дослідження зробила вісім зондів, і в одному з них знайшли срібні монети. Подальші розкопки тривали близько місяця", — розповів Шкріпко.

Загалом у схованці знайшли понад 500 різних срібних монет XV—XVII століття з 15-ти держав, які існували у той час у Центральній Європі.

 Підвал бару, де знайшли скарб. Фото: mukachevo.net

Найбільше серед них монет часів короля Речі Посполитої Сигізмунда III (1566—1632). Саме в лавах військ цього праивтеля українські козаки під командуванням гетьмана Петра Сагайдачного брали участь у війні з Московським царством1609—1618.

Також у скарбі виявили монети короля Угорщини та Чехії Матяша II Габсбурга (1557—1619), а також монети Габора Бетлена (1580—1629) — князя Трансільванії та короля Угорщини, очільника антигабсбургського повстання. За відмову від угорської корони він одержав значну частину території Словаччини та Підкарпатської Русі (у тому числі міста Ужгород і Мукачево).

Фото: mukachevo.net 

Крім цього, у першому шарі виявлено 120 монет з XVI—XVIII століть, більшість із яких належить до часів правління Леопольда I (1640—1705) та Яна II Казимира (1609—1672), короля Речі Посполитої. У іншому шарі — монети карбовані за часів князя Трансільванії й керівника національно-визвольної війни угорського народу 1703—1711 років Ференца Ракоці ІІ (1676—1735).

Окрім монет ахеологи знайшли сотні керамічних келихів та фішки для азартних ігор.

 Фото: mukachevo.net

"Ці знахідки підтверджують, що Левоцькій дім є найстарішою будівлею у Кошице", — каже Петер Шкріпко.

Для власника пивоварні археологічне дослідження коштувало 11000 євро, за яке він сплатив з власних коштів. Знайдений скарб, згідно із законами Словаччини, належить державі.

Єдине, чого бажає пан Шкріпко, аби знайдені скарби, які коштують десятки тисяч євро, залишилися в Кошицькому музеї, а не були забрані до Братислави.

ДОВІДКА:

Левоцький дім — збережена в ідеальному стані середньовічна будівля XV століття з найстарішим трактиром у Словаччині, який працює з 1569 року. Тут також розташовується найстаріший діючий готель у країні.

Нагадаємо, громадянин України намагався вивезти до Польщі 375 старовинних монет.

Музей у Кошице експонує унікальні шоломи бронзової доби, які знайшов місцевий грибник. 

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.