АНОНС: Професор Наталя Яковенко розповість про чудотворні ікони XVII-XVIII століття в Україні

2 лютого Національний художній музей України запрошує на лекцію Наталі Яковенко "Чудотворні ікони XVII-XVIII століття в Україні".

Наталя Яковенко нині досліджує феномен чудотворних богородичних ікон. У її списку вже близько 1000 чудотворних ікон із православних, греко-католицьких і католицьких храмів українських земель. 

"Мій герой Галятовський описав богородичні чуда по всьому світові – від Вірменії і Сирії до Іспанії та Англії. Натомість локальні, українські книги чуд, куди такі речі записували, збереглися погано, і зараз я ганяюсь за тим, що можна виловити: типологізую чуда, нанизую їх як намисто. Це ж така антропологізація історія, що словами не передати: тут і регіональний та гендерний аспекти, і взаємини мирян із Церквою, і так звана "народна побожність", і трансформація релігійної свідомості", – говорить Наталя Яковенко в інтерв’ю "Україні модерній". 

Наталя Яковенко – професор кафедри історії НаУКМА, автор монографій "Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна", "У пошуках Нового неба: Життя і тексти Йоаникія Галятовського", "Дзеркала ідентичності: Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVII- початку XVIII століття" та ін.

Лекція пройде в рамках виставкового проекту "Явлення. Пам'ятки Братського монастиря".

2 лютого, субота, 15.00

Місце: Національний художній музей України (Київ, вул. Грушевського, 

Вартість: 70 гривень. Пільгові категорії (школярі, студенти, пенсіонери): 30 гривень. Оплата можлива лише готівкою.

Реєстрація за лінком.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.