Меморіал Героїв Небесної Сотні: генпідрядник готовий будувати

22 грудня 2018 року Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності уклав договір генпідряду з ТОВ “Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня “Україна-Реставрація” про будівництво Меморіалу Героїв Небесної Сотні.

Про це йдеться на сайті музею.

 Проект Меморіал Героїв Небесної Сотні

Фото: Музей Майдану

Нагадуємо, що за результатами електронного аукціону, який відбувся 14 листопада, найбільш економічно вигідною було визначено пропозицію ТОВ "Північно-Український будівельний Альянс" із загальним кошторисом 143, 297 млн грн.

Однак її відхилив своїм рішенням тендерний комітет, керуючись п.4 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі", – у зв’язку з невідповідністю умовам тендерної документації.

Після розгляду оскаржень в Антимонопольному комітеті України переможцем оголошено другого учасника торгів, ТОВ "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація", який оцінив вартість будівництва Меморіалу у 148, 81 млн грн.

Компанія-переможець має досвід виконання таких робіт. 95% їх – це державні замовлення. Зокрема, 2016 року товариство виконувало першочергові будівельні роботи, створюючи столичний Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал".

У 2017 році капітально відремонтувало та відреставрувало пам’ятку архітектури національного значення "Південну башту" на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. На рахунку компанії також низка втілених проектів благоустрою та озеленення Києва.

Згідно з договором про спорудження Меморіалу, реконструкцію алеї Героїв Небесної Сотні з облаштуванням пішохідної зони, благоустроєм та озелененням території, роботи мають завершитися у серпні 2019 року. Проект передбачає, що дерева, стовпи та інші нерухомі об’єкти, на яких є сліди від куль і які є пам’ятками історії, буде збережено та музеєфіковано.

  Проект Меморіал Героїв Небесної Сотні

Фото: Музей Майдану

У січні 2019 року проведуть підготовчі роботи: облаштують побутове містечко, встановлять будівельний паркан, на якому розташують інформаційні щити. Саме ж будівництво розпочнеться після відміни ухвали Печерського суду, якою на земельні ділянки накладено арешт, а Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності заборонено вчиняти будь-які дії, спрямовані на пошкодження, псування, знищення чи перетворення рельєфу місцевості, об’єктів, зелених насаджень, вчиняти інші дії, що можуть призвести до знищення доказів обставин вчинення злочинів 18-20 лютого 2014 року чи призвести до зміни обстановки на цій ділянці до завершення слідчих дій.

З огляду на це, 21 грудня 2018 року Національний музей Революції Гідності подав клопотання до Печерського районного суду про скасування арешту майна. Дату розгляду справи ще не призначено.

"Разом із Генпрокуратурою наш музей відпрацював схему встановлення будівельного паркану та загалом графік будівельних робіт, які б не заважали проводити слідчий експеримент. Працівники прокуратури повідомили, що на нижній ділянці від вулиці Хрещатик і до пішохідного мосту слідчий експеримент завершено і ми можемо виконувати будівельні роботи.

Однак арешт решти земельних ділянок перешкоджає втілювати проект", – розповідає Оксана Моргун, заступниця генерального директора з будівництва Національного музею Революції Гідності.

  Проект Меморіал Героїв Небесної Сотні

Фото: Музей Майдану

За словами Генерального прокурора України Юрія Луценка, у грудні 2018 року ГПУ завершила експертизу у справі про злочини на Євромайдані. Саме ж слідство планують завершити на початку 2019 року.

Територія проектування охоплює Алею Героїв Небесної Сотні від Майдану Незалежності до вулиці Ольгинської, земельну ділянку по Алеї Героїв Небесної Сотні, 3-5 та частину земельної ділянки по Алеї Героїв Небесної Сотні, 4.

Рішеннями Київської міської ради у вересні 2017 року, у березні та серпні 2018 року Музею Революції Гідності надано три земельні ділянки у Печерському та Шевченківському районах загальною площею 2,6 гектара для будівництва, експлуатації та обслуговування Меморіально-музейного комплексу, облаштування та експлуатації пішохідної зони, благоустрою й озеленення території.

"Напевно, вперше в історії Києва закладу культури виділено проїжджу частину для створення пішохідної зони з меморіалізацією території. Процес землевідведення тривав два роки, і це досить швидко, враховуючи статус цих ділянок у центрі Києва.

Наразі тривають перемовини з переможцями Міжнародного архітектурного конкурсу у номінації "Музей Революції Гідності" – архітекторами компанії "Кляйгус + Кляйгус" – про визначення генпроектувальника.

Проектні роботи плануємо завершити 2019 року. А саму музейну будівлю площею 27 тисяч квадратних метрів споруджуватимуть не менше трьох років", – наголошує Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.