In memoriam. Помер відомий краєзнавець Дмитро Малаков. ДОПОВНЕНО

Відомого столичного історика не стало дев'ятого січня

Про це повідомляє "День" з посиланням на сторінку у Facebook краєзнавця Віктора Киркевича.

 Фото звідкритих джерел

"Пішов з життя кращий: друг, вчений, краєзнавець, музейник, просвітитель, книгознавець ... і просто прекрасна людина Дмитро Малаков ... Його книга "По Брацлавщині", вже тоді показала мені, як потрібно писати про рідний край, про дорогих твоєму серцю і душі місцях", - пише Киркевич.

Дмитро Малаков був членом Національної спілки краєзнавців України, лауреатом Премії імені Дмитра Яворницького.

Народився 13 жовтня 1937-го у родині службовців у Києві. Під час окупації міста перебував у дитячих будинках на Солом'янці, Керосинній та у Ворзелі.

1960-го закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (нині Київський національний університет будівництва і архітектури). Працював за фахом у системі Київенерго, згодом на заводі "Арсенал" у Києві.

20 років працював у Музеї історії Києва, був заступником директора музею.

Прощання із Дмитром Малаковим відбудеться у п'ятницю 11 січня об 11:00 на Байковому цвинтарі у Крематорії.

Адреса: вулиця Байкова, 16.

Про це стало відомо від родини покійного. 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.