Вийшла восьма книга серії "Реабілітовані історією. Рівненська область"

Восьма книга серії "Реабілітовані історією. Рівненська область" містить інформацію про 2981 репресованого мешканця Рівненщини та переслідування релігійної сіпльноти реформатів.

Про це повідомив керівник науково-редакційної групи серії історик Андрій Жив’юк на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Отримали восьму книгу "Реабілітовані історією. Рівненська область". Традиційно дякуємо тим, хто причетний до її видання — обласній раді, обласній державній адміністрації, державному архіву, управлінню служби безпеки, головному управлінню поліції, головній редколегії в Києві, членам науково-редакційної групи, авторам статей, видавцям, усім, хто допоміг. Пам'ятаймо про тих, хто поліг і хто пережив", — написав він.

 

Видання складається з історичних нарисів, документальної та ілюстративної частин, а також анотованих довідок на 2981 мешканця області, який зазнав політичних репресій за комуністичних часів і був реабілітований (прізвища на літери "Р" і "С").

Опубліковані дослідження й документи стосуються діяльності Української євангельсько-реформованої церви, українських самостійницьких настроїв серед вояків Червоної армії напередодні німецько-радянської війни, репресій проти мешканців Рівненщини, які перебували на окупованій нацистами території.

Завантажити електронну версію книги можна на сайті.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»