Вийшла восьма книга серії "Реабілітовані історією. Рівненська область"

Восьма книга серії "Реабілітовані історією. Рівненська область" містить інформацію про 2981 репресованого мешканця Рівненщини та переслідування релігійної сіпльноти реформатів.

Про це повідомив керівник науково-редакційної групи серії історик Андрій Жив’юк на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Отримали восьму книгу "Реабілітовані історією. Рівненська область". Традиційно дякуємо тим, хто причетний до її видання — обласній раді, обласній державній адміністрації, державному архіву, управлінню служби безпеки, головному управлінню поліції, головній редколегії в Києві, членам науково-редакційної групи, авторам статей, видавцям, усім, хто допоміг. Пам'ятаймо про тих, хто поліг і хто пережив", — написав він.

 

Видання складається з історичних нарисів, документальної та ілюстративної частин, а також анотованих довідок на 2981 мешканця області, який зазнав політичних репресій за комуністичних часів і був реабілітований (прізвища на літери "Р" і "С").

Опубліковані дослідження й документи стосуються діяльності Української євангельсько-реформованої церви, українських самостійницьких настроїв серед вояків Червоної армії напередодні німецько-радянської війни, репресій проти мешканців Рівненщини, які перебували на окупованій нацистами території.

Завантажити електронну версію книги можна на сайті.

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.