Спецпроект

Світова преса хвалить і критикує "Гарета Джонса"

Українська служба Бі-Бі-Cі оглядає реакції світової преси фільму про Голодомор, який знала Агнешка Голланд.

Провідні світові видання жваво обговорюють прем'єру спільного польско-британсько-українського фільму "Містер Джонс" ("Гарет Джонс") на всесвітньо відомому кінофестивалі Берлінале 10 лютого. Думки критиків і спеціалізованих видань розділились від схвальних епітетів до іноді доволі суворої критики.

Авторитетне британське видання Guardian вважає роботу Агнешки Голланд "сильною драмою" про "валлійського журналіста, який реально існував і викрив геноцидний масовий голод Сталіна в Україні".

"Стрічка Голланд по-справжньому демонструє всю свою потужність в останній частині, на осиротілій Україні. В неї є справжня історія, історія, яка недостатньо розказана, і єдиний, переконливий і симпатичний персонаж, щоб розповісти цю історію. Це стрічка з великою кількістю деталей, які вражають", — підсумовує Guardian.

 
Знімальна група "Гарета Джонса" на червоній доріжці Берлінале
EPA/UPG

Популярна німецька газета Tagesspiegel називає фільм "вишукано змайстрованою" психологічною драмою.На думку Variety, "потужний сучасний резонанс цієї історії, що заснована на правдивих загрозах "фейковийх новин" та їх руйнівних наслідків, навряд чи потребує пояснення. "Містер Джонс" має проблеми з тим, щоб його сприймали, як драму, але меседж фільму все ж таки чітко досягає мети".

"…"Гарет Джонс" це класична драматургія вау-ефектами (великий паротяг до та з Москви, в крупних планах телефонні лінії, через які таємна служба перехоплює розмови), шикарні меблі та владні архітектурні споруди. Вавілон-Москва: легковажні вечірки в радянській столиці різко контрастують зі стражданнями в Україні. Тут, нарешті, режисерка відмовляється від підсилювачів смаку, але знає межу представлення Голодомору. Зображення ескізні, майже чорні та білі на похмурому зимовому ландшафті, наче вони самі зазнали травми", — пише видання.

"Геноцид 1932-33 років в Україні, джерела Другої світової війни та виклики журналістики початку 20-го століття є доленосними темами, які, якимось чином, через негативну алхімію поганого кіновиробництва зведені до вимучених, уповільнених сюжетних ліній у цьому сумбурному та дилетантському біографічному фільмі", — пише видання.Авторитетне британська Times доволі жорстко розкритикувало фільм. На думку видання, від постановки "віє відчаєм".

 Зйомки фільму "Гарет Джонс" на Чернігівщині. Фото: FILM.UA

Спеціалізоване незалежне британське видання IndieWire назвало стрічку "безладним біографічним фільмом" і "неорганізованим гармидером".

"Дратівливо спонтанний протягом більшості хронометражу, цей неспокійний та безформний фільм натякає на болісний дискомфорт режисерки, який вона відчуває від цього невигадливого уроку історії; від нерішучості в розкритті сюжетної лінії до непередбачуваного способу, у який перипатетична подорож Джонса пересувається від жанру до жанру, фільм Голланд рідко має достатньо терпіння, щоб дати фактам вкоренитися", — пише видання.

Нагадаємо, історичний трилер "Гарет Джонс" (Mr. Jones) — це реальна історія молодого британського журналіста Гарета Джонса, який у 1933 році став свідком Голодомору в Україні.

Він поїхав до СРСР, побачив голод на власні очі і розповів про це світу. Проте, на його публікації не звернули увагу. Те, що на перший погляд здавалося звичайним журналістським розслідуванням, перетворилося на смертельно небезпечну подорож.

Режисером стрічки виступила Голова Європейської кіноакадемії, номінантка на премію "Оскар" і BAFTA Агнешка Голланд. Головні ролі у фільмі виконали Джеймс Нортон ("Війна і мир", "Щаслива долина", "МакМафія"), Ванесса Кірбі ("Корона", "Місія неможлива: Фолаут") та українські актори.

Читайте також:

Джоунз проти фабіанців. Історія журналіста, який уперше розповів про Голодомор

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.