У Західній Сахарі археологи знайшли дивні кам'яні об'єкти. ФОТО

Учені з Університету Східної Англії виявили сотні таємничих кам'яних конструкцій в Західній Сахарі. Одні з них містять людські поховання віком близько 1500 років.

Структури дуже різноманітні за розмірами і формою, і археологи не впевнені, для чого використовувалися багато з них, пише "Новое время" з посиланням на Live Science.

Територія Західної Сахари поділена: 75% контролюється Марокко, решта — Сахарською Арабською Демократичною Республікою, частково визнаною державою, яка претендує на всі землі колишньої колонії Іспанська Сахара.

На фото зображений тип кам'яної структури, відомий як "дольмен". Фото: Nick Brooks і Joanne Clarke

"Через історії конфліктів детальні археологічні та палеоекологічні дослідження в Західній Сахарі були надзвичайно обмежені", — пишуть автори роботи старший викладач Університету Східної Англії Джоан Кларк і незалежний дослідник Нік Брукс.

Археологи досліджували ландшафт і виконували невеликі розкопки на підконтрольній САДР частині Західної Сахари. Крім того, науковці використовували у своїх дослідженнях супутникові знімки з Google Earth.

На супутникових знімках можна побачити кілька сотень об’єктів різного типу. Одні мають форму півмісяців, інші утворюють кола, треті — прямі лінії, четверті — прямокутні, схожі на платформу, а п'яті є каменями, складені в кургани.

Є й більш складні варіанти. Наприклад, одна структура виглядає як суміш прямих ліній, кам'яних кіл, платформ і кам'яних стовпів, які разом утворюють комплекс завдовжки близько 630 метрів.

Археологи не впевнені в призначенні багатьох споруд, але, на їх думку, деякі з них можуть позначати місцезнаходження могил.

Під час невеликих розкопок археологи виявили кілька артефактів, які можна датувати за допомогою радіовуглецевого методу. Зокрема, вони знайшли дві купи каміння, які містять людські поховання віком близько 1500 років.

Дослідження показують, що Західна Сахара була колись більш вологим місцем, в якому жило більше тварин, ніж сьогодні. Археологи задокументували наскельні зображення, що показують зображення великої рогатої худоби, жирафів, антилоп і барбарійських овець, в той час як дослідники навколишнього середовища знайшли докази озер та інших джерел води, які висохли тисячі років тому.

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.