АНОНС: Лекція "Слов'яни та зима: чи легко бути "північним народом"?"

Яким чином слов'яни пристосовувалися до не надто дружнього довкілля розкаже археолог-славіст Євген Синиця у Національному музеї історії України 16 лютого.

Велике розселення слов'ян, що було одним з ключових процесів початку середньовіччя, зазвичай змальовують як героїчну епоху. Це не дивно, адже слов'яни фігурують у повідомленнях тогочасних джерел чи не виключно як зухвалі агресори та вкрай "незручні" супротивники на полі битви.

Та вдалі набіги й доволі гучні перемоги були, насправді, радше епізодами тогочасного слов'янського життя-буття. По поверненні домів на звитяжних вояків чекали звичайні, цілком зрозумілі й сучасній людині, проблеми: як зігріти свої домівки, як прогодувати свої сім'ї протягом тривалої та доволі суворої зими?

 

Відповіді на такі питання найчастіше лишалися "за кадром" писемних джерел, однак чимало "лайфхаків" ранньосередньовічного "слов'янського зимування" здатна висвітлити археологія. Яким чином слов'яни пристосовувалися до не надто дружнього довкілля спробує показати у своїй лекції археолог-славіст Євген Синиця.

16 лютого, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2), 4-й поверх.

Організатори: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії" і Національний музей історії України.

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Трагедія Горіхової діброви. Як нацисти розстрілювали душевнохворих у Києві

18 жовтня 1941 року сталися перші розстріли пацієнтів Павлівської лікарні. У той день загинуло 308 осіб. Напередодні директор лікарні Павло Чернай переконував своїх колег: «Хворі не діляться на нації. В історії людства не було випадку, щоб розстрілювали хворих»

"Месники" на горі Монастир

Справа могили "Месників" з УПА, яка кількакратно була нищена польськими вандалами, сплила під час переговорів президента України Володимира Зеленського та Польщі Анджея Дуди 12 жовтня 2020 року. Про акти вандалізму чимало писали в українських медіа. А от про саму подію, яка довела до трагічної загибелі в одному бою такої великої кількості повстанців — рядовому читачеві відомо небагато. Тож ми розповідаємо дещо детальніше про цей найтрагічніший бій УПА на Закерзонні

Де могила Богдана Хмельницького?

Ніяких підтверджень місця розташування могили Богдана Хмельницького в нас немає. Але головне, виникли серйозні підстави взагалі сумніватися в тому, що гетьмана поховано в Іллінській церкві. Богдан заповідав поховати себе поряд зі своїм улюбленим сином.

Українськими місцями чеської пам’яті

Празьку вулицю Соколовську та українське село Соколове під Харковом відділяють близько півтори тисячі кілометрів, однак минуле століття зв’язало ці дві віддалені локації значно міцніше, ніж то виглядає на перший погляд