АНОНС: У Могилянці експонуватимуть "Портрет Хелени Потоцької з Радзивіллів"

Музей НаУКМА запрошує оглянути стендовий виставковий проект "Навколо одного образу. Портрет Хелени Потоцької з Радзивіллів авторства Мойсея Лейбовського" з нагоди 145-ї річниці від дня народження Хелени Потоцької.

Головний об'єкт виставки – портрет Хелени (Гелени) Потоцької, який належить до фондової колекції Вінницького обласного художнього музею та який став предметом масштабних досліджень кандидата історичних наук Оксани Лобко, авторки та кураторки виставкового проекту.

Виставка розповідає про життя та діяльність двох осіб: героїню портрету Хелену (Гелену) Потоцьку, і про життя та творчість малознаного в Україні польсько-литовського художника Мойсея Лейбовського (1878-1942/43).

 

Матеріали для виставки було зібрано з 25 архівних установ та приватних колекцій. Представлено фотографії та фото документальних матеріалів з приватного родинного архіву Потоцьких, Головного архіву давніх актів у Варшаві, Державного архіву у Любліні, Музею-замку у Ланьцуті, Єврейського історичного інституту у Варшаві, Окружного музею у Жешуві, Регіонального музею у Ченстохові, Національного музею Литви, Литовського художнього музею, Литовського художнього фонду, Державного єврейського музею Віленського Гаону та ін.

Долучились до проекту знані польські науковці (Jerzy Malinowski, Urszula Makowska) та литовські мистецтвознавці (Laima Laučkaitė-Surgailienė, Jolanta Širkaitė, Vilma Grad, Reda Griskaite), які надавали консультації стосовно художника Лейбовського та періоду його творчості у Вільно.

ДОВІДКА:

Хелена (Гелена) уроджена княжна Радзивілл (1874–1958) походить із знаної польської родини Радзивіллів (Берлінська гілка родини). Народилась 1874 року у Берліні й була молодшою дочкою князя Антонія Вільгельма Раздивілла, ХIV несвіжського ордината, та французької аристократки Марії Доротеї (Дороти) Ельжбети з дому маркізів де Кастеллан.

У 1892 році Хелена вийшла заміж за польського аристократа Юзефа-Миколая Потоцького (1862–1922), власника чималих маєтків на Волині з центральною садибою та палацом в смт. Антонінах (нині – Красилівський район Хмельницької області). Померла 1956 року у Мадриді, похована у містечку Монтрезор (Франція).

Мойсей (Мойша) Лейбовський (1876–1942/43, загинув у катівнях гетто) – один із відомих художників Вільна (сучасний Вільнюс, Литва) єврейського походження, чия діяльність припадає на кінець ХІХ та першу половину ХХ століття. У своїй творчості автор відображає природу, життя та звичаї жителів єврейських кварталів великих та малих містечок. Очолював Віленське товариство єврейських художників-пластиків до Другої світової війни.

Мойша Лейбовський був відомим портретистом, чимало його робіт зберігається у музеях Польщі та Литви, приватних колекціях. Майстерно володів і графічними техніками живопису. Захоплений художник відкривав для культурно-мистецького загалу Європи яскравий і барвистий світ вулиць та красу оригінальних споруд старих міст, передаючи його вишуканими й експресивними засобами малярства.

Виставка відкривається 14 лютого й діятиме 30 березня 2019 року з 10.00 до 18.00 окрім вихідних.

Місце: Музеї Національного університету "Києво-Могилянська академія" (Київ, вул. Г. Сковороди, 2). Вхід на виставку через перший корпус НаУКМА.

Організатор: Музей НаУКМА.

Вхід вільний.

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.