АНОНС: У Центрі Довженка розкажуть про зірку львіського джазу й кіно Ренату Богданську

Журналіст, письменник і дипломат Богдан Нагайло розповість про неординарну долю Ренати Богданської - зірки львівської джазової сцени 1930-х, її шлях через усю Євразію аж до Лондона, де вона оселилася після Другої світової війни.

Із рідкісних документів й уривків фільмів, маловідомих фактів та спогадів постане полотно культурного життя в Україні між двома світовими війнами та історія українського кінематографу в еміграції, повідомили "Історичній правд" в Національному центрі Олександра Довженка.

Вперше в Україні буде показано фрагменти фільму "Великий шлях" (1946, Польща, Італія) всесвітньо відомого режисера Міхала Вашинського, у якому дебютувала Рената Богданська, та унікальні кадри з життя зірки.

Рената Богданська у фільмі "Новий шлях"

"Ведикий шлях" - це історія про закохану пару зі Львова, яку розлучили репресії та заслання до Сибіру. Вони знов зустрічаються лише на мить, коли вступають до новостворених загонів Польської армії. У її складі головний герой Адам (Альбін Оссовський) проходить Другу світову і у битві під Монте-Кассіно отримує поранення. У госпіталі медсестра знаходить його щоденник, на основі якого й розгортається сюжетна лінія фільму. Наречену Адама - Ірену - зіграла Рената Богданська.

Рената Богданська знялася лише у двох кінострічках, але її образ у "Великому шляху" є одним із найефектніших у європейському кінематографі.

В атмосферу 1930-х глядачів перенесуть романси з репертуару Ренати Богданської часів її участі в оркестрі легендарного Богдана Весоловського "Ябцьо-Джаз" у Львові у живому виконанні Марічки Хміль (вокал) та Kyiv Orchestrio.

 

ДОВІДКА:

Рената Богданська (Ірена Яросевич, Ірена Андерс, 1917-2010) - польська акторка і співачка українського походження. Народилася у м. Фройденталь в родині Миколи Яросевича, капелана Українських січових стрільців. Ірена стала зіркою львівського джазу 1930-х років і саме з нею пов’язані злет і розквіт "Ябцьо-Джазу" та "Львівського теа-джазу".

Другу світову війну пройшла у складі польської армії під командванням Владислава Андерса через Персію (Іран) до італійського Монте-Кассіно, де польські війська в складі союзницьких сил здобули легендарну перемогу, що відкрила дорогу на Рим. В Італії Рената Богданська знялася в фільмах Міхала Вашинського "Великий шлях" (1946) та "Незнайомець із Сан-Маріно" (1946) разом з легендами італійського кіно Вітторіо де Сіка та Анною Маньяні. 

У 1948 році вийшла заміж за польського генерала та політичного діяча Владислава Андерса. Решту життя провела у Великій Британії, працювала на радіо "Вільна Європа" та ВВС, ставши однією із впливових фігур польської діаспори. 

27 лютого, 19.00

Місце: Довженко-Центр, Сцена 6 (Київ, вул. Васильківська, 1, м. "Голосіївська").

Вхід: 60 грн. Квитки за лінком.

Акредитація для журналістів: pr@dovzhenkocentre.org

Читайте також:

Ірена Яросевич-Рената Богданська. Найкрасивіші очі Львова між двох вогнів ідентичності

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Антиалкогольна діяльність ОУН та УПА

"Українська молоде! Ворог штовхає нас до п'янства, бо хоче зробити з нас безвольних слухняних рабів. Україна вимагає від нас перестати пити горілку, бо хоче, щоб ми були здорові і служили свойому народу. Зробімо так, як вимагає від нас Україна. Зірвемо з пиятиками!"