У Національному історичному музеї відкрилась виставка до 90-річчя ОУН. ФОТО

4 лютого в Національному музеї історії України відкрилася виставка «Зродились ми великої години», приурочена до 90-ліття створення Організації Українських Націоналістів.

Саме у ці дні 90 років тому у Відні завершив роботу перший Конгрес, який оголосив про створення ОУН – організації, яка стала символом безкомпромісної боротьби за утвердження у світі незалежної держави Україна – повідомляє УІНП.

В експозиції можна побачити унікальні експонати, збережені протягом років у діаспорі і передані в 90-х роках Фундації імені Олега Ольжича останнім президентом УНР в екзилі Миколою Плав’юком.

Серед них – вінчальне свідоцтво, рукописи та особистий блокнот голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, чернетка тексту гімну ОУН "Зродились ми великої години", особисті речі видатних учасників українського національно-визвольного руху Володимира Мартинця, Юліана Головінського та інших, відзнаки ОУН, світлини, періодичні видання того часу. Багато експонатів на широкий загал демонструється вперше.

 Фото: УІНП

Історичні раритети доповнені виставковими стендами, які розповідають історію створення ОУН, біографії відомих діячів руху, Карпатську Україну та інші історичні події. Центральною фігурою виставки є воскова скульптура Євгена Коновальця, надана Музеєм становлення української нації.

Фото: УІНП

 

"Відкриття цієї виставки – це свідчення того, як змінюється час. Колись ми про ОУН читали в зошитах потайки і потайки розповідали про це лише тим, кому можна було довіряти. А зараз ми сміливо розміщуємо на роботі, вдома, в автомобілях червоно-чорний прапор і пишаємося тим, що ми це робимо свідомо, вільно і відкрито.

Ця виставка – це данина пам’яті тим націоналістам, які пробуджували свідомість усіх, хто мав гуртуватися навколо великої української ідеї", - зазначила на відкритті директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська.

 Фото: УІНП

На відкриття виставки завітав і віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко. "Навіть сьогодні потрібно мати певну мужність і власну позицію, щоб організовувати такі виставки. Це стосується і історії ОУН, і Української повстанської армії, і загалом українського визвольного руху.

Багато хто з нас пам’ятає, як "бандерівцями", ОУН, іменами Бандери, Стецька, Коновальця лякали людей. Це було найстрашніше, що можна було собі уявити. Так діяла радянська пропаганда, так продовжує діяти російська. Для них ми всі "бандерівці", бо любимо і шануємо українське.

Але зараз, дякуючи зусиллям багатьох чесних людей, ім’я бандерівців, ім’я Степана Бандери відновлені не лише в людській пам’яті, але й на законодавчому рівні", - зазначив Кириленко, додавши, що однією з інституцій, яка на державному рівні сприяє відновленню історичної правди про ОУН та український визвольний рух загалом, є Український інститут національної пам’яті.

 Фото: УІНП

"ОУН стала одним із найуспішніших організаційних проектів у ХХ столітті. Це організація. Яка змогла успішно протистояти і польській, і німецькій, і радянській окупаційним системам. Це організація. Яка змогла в часи Другої світової війни розгорнути свою діяльність по всій території України. Включно з Кримом та Донбасом.

Це організація, яка зуміла розгорнути свої ланки уже в часи після Другої світової війни по всьому світу, де жила українська діаспора. І це організація, яка дала дуже важливий урок для сучасності: питання боротьби за свободу не може бути питанням якихось компромісів.

Ця організація показала, що лише безкомпромісна боротьба за свободу може дати перемогу в цій боротьбі", - підкреслив у своєму виступі Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 Фото: УІНП

Також у відкритті виставки взяли участь відомий історик, голова Правління Фундації імені Олега Ольжича Сергій Кот, куратор виставки, завідувач відділу "Музей української революції 1917-1921 рр" НМІУ Олександр Кучерук та історик, одна з організаторок вставки Аліна Понипаляк. Для журналістів та гостей відкриття Олександр Кучерук провів першу екскурсію.

Виставка працюватиме близько місяця.

Організатори виставки: Національний музей історії України та Фундація імені Олега Ольжича за участю Музею становлення української нації.

Читайте також:

Порушення конспірації. Як почалася історія ОУН

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.