Археологи розповіли про давній акваманіл, який знайшли у Львові

Середньовічний Львів, як відомо, був одним з центрів торгівлі та ремісництва. Значну роль в міському середовищі відігравали ремісники – зокрема, гончарі, як місцеві так й іноземці. Виріб одного з майстрів дійшов до наших днів практично неушкодженим.

Опис та історію знахідки археологи розмістили на сторінці Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" повідомляє Гал-Інфо.

 Фото: Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба"

 

Мова йде про акваманіл (інша назва водолій), що був виявлений на вул. Сербській, 3. Нині будинок за цією адресою відомій громадськості і туристам як "фабрика шоколаду". Він був знайдений в заповненні колодязя серед матеріалу XV-XVI ст.

Зазвичай акваманіл (лат. aquaemanalis, aqua — вода і manus — рука) – це був настільний рукомийник, який найчастіше виготовляли з глини або бронзи у вигляді фігурок реальних чи фантастичних звірів або птахів. Їх робили пустотілими, з розкритими пащами чи дзьобами для зливу води, за ручку використовувався хвіст.

Посудина відома з античних часів, проте значного поширення набула в період Середньовіччя. Початково акваманіли використовувались в церковному вжитку і служили для омивання рук під час літургій, пізніше – стали предметами побуту в феодальних (шляхетських) колах, головним чином при бенкетах.

У даному випадку – це керамічна посудина (15,4х15,2х10,3 см) у вигляді стилізованого "голуба", виготовлена з глини та прикрашена орнаментом в стилі ритування.

Голова птаха у формі носика для зливу, тулуб – кулеподібний, хвіст виконує роль ручки. Сама істота стоїть на чотирьох ніжках, що, до речі, є найбільш незрозумілим, як для птаха.

Серед аналогій трапляється значна кількість бронзових акваманілів, тоді як керамічних у вигляді звірів та птахів не так багато. Виготовив львівського водолія, скоріш за все, місцевий майстер, хоч не виключене і імпортне походження, адже Петровичівська кам'яниця з початку XVII ст належала міщанину вірменського походження.

Читайте також:

Археологи знайшли британське пиво, якому 2 тис. років

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.