АНОНС: "Походження українців та їхніх сусідів": лекція Леоніда Залізняка

Видавництво "Темпора" та Книгарня "Є" запрошують на першу зустріч у рамках "A posteriori. Історичний лекторій". На запитання про походження української нації відповість Леонід Залізняк – український археолог, доктор історичних наук, професор.

Національна історія будь-якого народу починається з народження її суб’єкта. Відсутність чітких уявлень про час, місце та обставини зародження суб’єкта української національної історії гальмує формування національної свідомості та стримує процес формування сучасної нації.

 

• Чому дехто починає відлік української історії від трипільської культури, а дехто й досі обстоює пізньосередньовічну імперську версію М. Погодіна — О. Соболевського, за якою український етнос почав формуватися після монгольської навали?

• Чому хибним є плутати час зародження українського народу з появою його далеких і непрямих пращурів (як-то арійців чи трипільців)?

• У який спосіб довести час появи етносу?

• Хто з істориків першим обґрунтував право на спадщину Київської Русі?

• Як коректно говорити про давню українську історію, не вдаючись до відвертої міфотворчості?

На ці та інші запитання відповість Леонід Залізняк – український археолог, доктор історичних наук, професор кафедри археології НаУКМА, завідувач відділу археології кам’яної доби Інституту археології НАН України, автор понад трьохсот наукових праць з археології, первісної історії та етнології України.

Координатор проекту "A posteriori. Історичний лекторій" – Ольга Петренко.

20 березня, середа, 18.30.

Місце: Книгарня "Є" (Київ, вул. Лисенка, 3).

Організатори: книгарня "Є" та видавництво "Темпора".

Вхід вільний.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.