АНОНС: "Походження українців та їхніх сусідів": лекція Леоніда Залізняка

Видавництво "Темпора" та Книгарня "Є" запрошують на першу зустріч у рамках "A posteriori. Історичний лекторій". На запитання про походження української нації відповість Леонід Залізняк – український археолог, доктор історичних наук, професор.

Національна історія будь-якого народу починається з народження її суб’єкта. Відсутність чітких уявлень про час, місце та обставини зародження суб’єкта української національної історії гальмує формування національної свідомості та стримує процес формування сучасної нації.

 

• Чому дехто починає відлік української історії від трипільської культури, а дехто й досі обстоює пізньосередньовічну імперську версію М. Погодіна — О. Соболевського, за якою український етнос почав формуватися після монгольської навали?

• Чому хибним є плутати час зародження українського народу з появою його далеких і непрямих пращурів (як-то арійців чи трипільців)?

• У який спосіб довести час появи етносу?

• Хто з істориків першим обґрунтував право на спадщину Київської Русі?

• Як коректно говорити про давню українську історію, не вдаючись до відвертої міфотворчості?

На ці та інші запитання відповість Леонід Залізняк – український археолог, доктор історичних наук, професор кафедри археології НаУКМА, завідувач відділу археології кам’яної доби Інституту археології НАН України, автор понад трьохсот наукових праць з археології, первісної історії та етнології України.

Координатор проекту "A posteriori. Історичний лекторій" – Ольга Петренко.

20 березня, середа, 18.30.

Місце: Книгарня "Є" (Київ, вул. Лисенка, 3).

Організатори: книгарня "Є" та видавництво "Темпора".

Вхід вільний.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.