На Дніпропетровщині перейменували площу на честь королеви Єлизавети ІІ

На честь королеви депутати Єлизаветівки одноголосно перейменували площу перед сільрадою. У сільраді вже готуються запросити на вшанування МЗС та Букінгемський палац.

Про це йдеться в сюжеті ТСН.

Відтепер площа Єлизавети ІІ

Фото: ТСН

 

Крамниця, зупинка і сільрада – ось тут у центрі Єлизаветівки тепер буде головна родзинка села. Площа із "центральної" перетворилася на королівську. Ось тільки назву у депутатському рішенні довелося переписувати, бо спершу наплутали з титулом, зізнається сільський голова.

На площі Єлизавети ІІ формально – жодної будівлі. Проте є клумби, дитячий майданчик і навіть парк. І не простий! Окрім дубів, лип та абрикосів там висадили навіть фініки.

Вшанування королеви селян неабияк приголомшило.  

"Мені просто не віриться. Я не кажу, що жінка погана. Але в нас що, своїх нема?", – каже бабуся.

"Звичайно ж проти! Мені не подобаються американки ці всі", – каже інша жінка.

Та депутати переконують, нову назву площі дали не за ясні очі королеви. Депутат сільради Віктор Мисний каже – назвали площу на честь королеви через тверду позицію Великої Британії щодо відстоювання територіальної цілісності України та допомозі на міжнародній арені.

Цей депутат сільради який і запропонував перейменування. Каже: захопився міжнародною політикою після доповідей сільського голови. Той на запрошення британців нещодавно відвідав Об'єднане королівство.

"Якщо нас раптом змусять декомунізувати назву Єлизаветівка, я думаю, що цифру "2" ми домалюємо дуже просто", – каже сільський голова Єлизаветівки Максим Голосний.

Суперечок щодо перейменування не було. Жоден з чотирнадцяти обранців проти королеви не виступив.

На площі Єлизавети ІІ збираються встановити пам'ятний знак на честь королеви. Як він виглядатиме, у селі ще не придумали. Але вже знають, що без спеціального дозволу зображення членів королівської родини заборонено, тож щодо дизайну радитимуться з дипломатами.

У сільраді вже готуються запросити на вшанування МЗС та Букінгемський палац. Натомість у британському посольстві ТСН повідомили: від коментарів поки утримаються.

Читайте також:

Королева Єлизавета II зробила свій перший пост в Інстаграм

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.