Спецпроект

Будівельники у Білорусі знайшли масове поховання жертв Голокосту

У Бресті на місці масового поховання часів Другої світової війни будівельники знайшли останки 990 осіб.

Знахідку виявили на розі вулиці Куйбишева і проспекту Машерова, де почалося будівництво житлового кварталу. Про це повідомляє Газета.ЮЕЙ із посиланням на БЕЛТА.

 Брестське гетто

Фото: BrestCITY.com

"Були побоювання, що в ході цієї роботи будуть знайдені останки. І інвестор це знав. З огляду на розташування гетто в цьому районі, передбачалося, що йтиметься про десятки осіб. На цей момент вже вилучено останки 990 осіб. Цієї цифри не очікував ніхто – ні громадські працівники, ні вчені", - зазначив керівник Брестського міськвиконкому Олександр Рогачук.

Наразі розкопки продовжуються, їх веде спеціалізований батальйон Міністерства оборони.

В Брестському гетто перебувало до 28 тис. євреїв. Близько 17 тис. осіб було розстріляно в жовтні 1942 року поблизу залізничної станції Бронна Гора в Березівському районі. Доля решти в'язнів невідома.

Зараз влада займається питанням увічнення пам'яті жертв гетто.

"На місці поховання не буде нічого, крім зелених газонів. Навіть паркувальних місць, дитячих майданчиків там не будемо розміщувати", - наголосив мер міста.

Перепоховання останків здійснять на одному з кладовищ обласного центру з дотриманням релігійних канонів і традицій.

Очевидці тих страшних подій зазначили, що після знищення гетто упродовж місяця нацисти щодня здійснювали розстріли. У післявоєнні роки в цьому кварталі неодноразово знаходили людські останки, які було перепоховано в братські могили на міських кладовищах "Плоска" і "Тришинське".

Читайте також:

Помер останній відомий учасник повстання у Варшавському гетто

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.