Документи підпілля ОУН та УПА 1944-1945 років знайшли в старому вулику на Тернопільщині

У селі Стара Ягільниця Чортківського району Тернопільської області один із місцевих мешканців виявив схованку з унікальним архівом рукописних документів та друкованої продукції Української повстанської армії

Подробиці розповів директор Чортківського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. Олександра Барвінського, відомий галицький краєзнавець Роман Пахолок, повідомляє Еспресо.TV з посиланням на Укрінформ.

"Житель села Стара Ягільниця, колишній фельдшер-пенсіонер Микола Рибчак розповів цікаву історію. У цього чоловіка роками була пасіка, ще з дідівських часів. І на старість, коли вже стало важко займатися бджільництвом, пан Микола вирішив старі, мало не трухляві вулики, які своє вже відслужили, просто порубати на дрова й спалити у печі. І коли він почав розбирати одну із таких дерев’яних хатинок, що десятиліттями служила бджолам прихистком і місцем накопичення меду, він раптом розгледів між дошками згорток. А потім - ще один пакунок, і ще… Коли ж пасічник розгорнув один із них, то побачив там стоси акуратно складених листків. Глянув на них - і одразу ж зрозумів, що це не просто старі листки і газети, а дещо набагато більше й важливіше", — зазначив історик.

Фото: Укрінформ 
Фото: Укрінформ

За його словами, це різнопланові джерела.

"Коли вже почав уважно переглядати ці документи, то зрозумів що то не просто архів УПА, архів повстанців, а документи бандерівців, де вони це слово пишуть з великої букви, матеріали служби безпеки ОУН-УПА. Документи датовані 1944-1945 роками. Всього вдалося, фрагментарно чи цілісно, відновити 240 знайдених листків, понад 50 повстанських журналів, пропагандистських брошур підрозділів ОУН-УПА", — пояснив Пахолок.

Фото: Укрінформ  

Була проведена складна робота з їх каталогізації. Зараз готується видання книги, в якій буде вміщено ці знахідки.

Як повідомлялося, нещодавно в Варшаві презентували збірник документів про ліквідацію керівництва ОУН у Польщі.

На початку березня канадські науковці оцифрували архіви симпозіуму 1983 року в Університеті Квебеку, присвяченого Голодомору 1932—1933 років.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?