У Фастові на Київщині відкрили дошку генерал-хорунжому УПА Василю Куку. ФОТО

16 березня в м. Фастові Київської області урочисто відкрили й освятили меморіальну дошку видатному діячу ОУН і УПА Василю Куку.

Дошка встановлена за ініціативи та коштом Фастівської станиці ОУН і УПА, повідомляє Українська інформаційна служба.

 

З-поміж присутніх на відкритті були священики парафій Православної церкви України та Української греко-католицької церкви Фастова і Києва, заступник Фастівського міського голови, учасники Майдану та сучасної російсько-української війни.

Василь Кук (1913-2007) перебував у Фастові в серпні 1941 року, коли він прибув сюди як керівник Особливої похідної групи ОУН(б), яка мала проголосити Акт відновлення Української держави в Києві.

З 1941 року Василь Кук був членом Проводу ОУН(б), в 1942-1943 роках очолював крайовий провід ОУН на Південно-східних українських хемлях (центр - тодішній Дніпропетровськ). Після загибелі Романа Шухевича він очолював Провід ОУН(б) та Головну команду УПА (1950-1954). Генерал-хорунжий УПА (з 1952 року).

Заарештований КГБ в 1954 році, в ув'язнення перебував до 1960-го, після чого був звільнений під постійний нагляд спецслужб.

У 1970-90-тих роках Кук часто бував у місті, зустрічався з політв’язнями, ветеранами ОУН і УПА.

Нагадаємо, у Варшаві презентували збірник документів про ліквідацію керівників ОУН в Польщі

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.