В Інтернет виклали збірник документів про насильство над цивільним населенням в 1941-1944 роках

Збірник документів "Насильство над цивільним населенням України. Документи спецслужб. 1941-1944", підготовлений українськими й німецькими істориками, можна вільно завантажити на сайті Інституту історії НАН України.

Книга обсягом 752 сторінки вийшла наприкінці 2018 року в співпраці Інституту історії НАНУ, Гейдельберзького університету ім. Рупрехта і Карла та Галузевого державного архіву СБУ.

Як зазначено в анотації, у збірнику публікуються документи нацистських та радянських спецслужб з проблем насильства над мирним населенням України часів німецько-радянської війни.

 

Донесення айнзацгруп, уперше перекладені українською мовою, документи органів НКВС УРСР дають можливість реконструювати механізми насильства та масові вбивства цивільного населення, знищення євреїв та ромів у ході Голокосту, хворих у психічних лікарнях, дітей, інвалідів у трудових колоніях та інтернатах, що здійснювалися на території України нацистами та їхніми союзниками.

Переважна більшість документів, опублікованих у виданні, вводиться до наукового обігу вперше. Авторами супровідних текстів, коментарів та укладачами документів були Валерій Васильєв, Наталя Кашеварова, Олена Лисенко, Марія Панова, Роман Подкур.

Збірник є результатом дослідницького проекту "Цивільні жертви на Східному фронті Другої світової війни", що був фінансований Фондом Фольксваген.

Завантажити книгу можна на сайті Інституту історії України за посиланням.




Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.