У Рівному будують варязький дракар. Він стане основою музею

Етнографічний комплекс просто неба – музей-скансен "Городище Оствиця" планують створити поблизу озера Басів Кут у Рівному.

Як повідомляється на сторінці проекту "Драккар Гунгнір" у Facebook, першим етапом будівництва музею стане відтворення точної дев’ятиметрової копії варязького човна. На сьогодні створено макет завдовжки 90 см, передає Укрінформ.
 

Плановий термін реалізації проекту - 3 місяці. Будівництво човна відбуватиметься на подвір'ї Рівненського обласного краєзнавчого музею.

 
 

"Сучасне Рівне – місто, яке має прадавню історію, але яке не може похвалитися багатою збереженою архітектурною, історичною спадщиною, яку можна побачити на власні очі. Тому проекти, які передбачають історичну реконструкцію, є зараз актуальними та потрібними місту та громаді. Такі проекти підвищать загальний суспільний інтерес до збереження та "оживлення" не тільки історико-культурної спадщини регіону, але й культурного життя міста Рівне", - зазначають автори проекту.

Як очікується, човен стане новою цікавою атракцією Рівного та "родзинкою" озера Басів Кут. Реалізація цього проекту допоможе залучити кошти для створення і розвитку музею-скансену.

Автори оголосили про збір коштів, до якого можуть долучитися всі охочі.

Після завершення проекту відбудеться урочистий спуск човна на озеро Басів Кут і вісім найбільших меценатів отримають можливість першими повеслувати на ньому.

 

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.