У Рівному будують варязький дракар. Він стане основою музею

Етнографічний комплекс просто неба – музей-скансен "Городище Оствиця" планують створити поблизу озера Басів Кут у Рівному.

Як повідомляється на сторінці проекту "Драккар Гунгнір" у Facebook, першим етапом будівництва музею стане відтворення точної дев’ятиметрової копії варязького човна. На сьогодні створено макет завдовжки 90 см, передає Укрінформ.
 

Плановий термін реалізації проекту - 3 місяці. Будівництво човна відбуватиметься на подвір'ї Рівненського обласного краєзнавчого музею.

 
 

"Сучасне Рівне – місто, яке має прадавню історію, але яке не може похвалитися багатою збереженою архітектурною, історичною спадщиною, яку можна побачити на власні очі. Тому проекти, які передбачають історичну реконструкцію, є зараз актуальними та потрібними місту та громаді. Такі проекти підвищать загальний суспільний інтерес до збереження та "оживлення" не тільки історико-культурної спадщини регіону, але й культурного життя міста Рівне", - зазначають автори проекту.

Як очікується, човен стане новою цікавою атракцією Рівного та "родзинкою" озера Басів Кут. Реалізація цього проекту допоможе залучити кошти для створення і розвитку музею-скансену.

Автори оголосили про збір коштів, до якого можуть долучитися всі охочі.

Після завершення проекту відбудеться урочистий спуск човна на озеро Басів Кут і вісім найбільших меценатів отримають можливість першими повеслувати на ньому.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.