Стартував інформаційний марафон про громадянський спротив окупації Донбасу

5 березня розпочався інформаційний марафон, під час якого свої історії розповідають свідки, які чинили спротив окупації навесні 2014 року і стали героями українського Донбасу.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Саме 5 березня 2014 року у Донецьку відбувся один із перших мирних мітингів за єдину Україну: "10000 сміливих за 45 мільйонів єдиних". Протягом весни 2014 року на Донбасі відбулося ще багато мітингів, однак 5-го березня він був найчисельнішим і, на жаль, останнім мирним.

Вже 13-го березня 2014 р. було вбито громадського активіста, учасника "Революції Гідності" Дмитра Чернявського.

"Російська пропаганда зараз активно поширює міф, що окупація Криму, окупація Донецької і Луганської областей відбувалася без жодного спротиву, тому що населення цих регіонів прагнуло возз’єднатися з Росією, бо є частиною "русского міра".

Очевидно, що цей міф небезпечний, бо служить виправданням російської агресії перед росіянами, українцями і перед цілим світом", - пояснив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 Фото: УІНП

Він також додав, що Інститут зібрав свідчення людей, які постраждали від російської агресії в Криму. Ці історії послугували матеріалом для книги "Люди сірої зони. Свідки російської анексії Криму", яка була видана українською та завдяки Міністерству інформаційної політики і англійською мовами.

Голова висловив переконання, що ця книга стане не лише історичним матеріалом, адже свідчення незабаром можна буде використати в міжнародних трибуналах, щоб засудити Росію за воєнні злочини на території України.

"Переконаний, що таку саму роботу ми маємо провести спільно з вихідцями з Донбасу стосовно громадянського спротиву, який мав місце на Донбасі", - сказав Володимир В’ятрович.

Інформаційний марафон про громадянський спротив Донбасу російській окупації складається з 10 документальних відеороликів спогадів та роздумів учасників подій весни 2014 року в Донецьку.

В них зафільмовано той потужний сміливий громадянський спротив, який чинили місцеві активісти – донеччани. Вже за декілька місяців ця мирна боротьба переросла в чисельні проукраїнські мітинги та акції громадянського спротиву, релігійний та культурний спротив, формування волонтерського, партизанського рухів та руху добровольців.

 

Також в рамках медіа марафону 13 червня 2019 року презентують повнометражну документальну стрічку "Маріуполь – український форпост".

Вона розповідатиме про події весни і початку літа 2014 року в Маріуполі. Фінальна точка цього фільму – перше успішне звільнення міста в історії цієї війни 13 червня 2014 року.

 

Відеороботи "Громадянський спротив Донбасу" розповідають про видатні, але часто маловідомі події як для сучасної історії Донеччини та Луганщини, так і всієї сучасної української історії.

Переглянути відеоролики можна за посиланням.

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?