ЮНЕСКО за допомогою штучного інтелекту відновлюватиме історичні памʼятки у сирійському Алеппо

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) має намір за допомогою штучного інтелекту відновити культурні та архітектурні пам'ятки у сирійському місті Алеппо, які були практично повністю знищені під час бойових дій.

Про це розповіла глава організації Одрі Азуле, повідомляє Бабель із посиланням на інтерв'ю ТАСС.

 Фото: aladdin hammami / Unsplash

За її словами, над реалізацією масштабного проекту вже працюють, і безпілотники організації ведуть зйомку об'єктів для подальшого моделювання. Азуле висловила надію, що роботи безпосередньо з відновлення пам'яток почнуться незабаром.

"Те, що відбувається у Сирії, — це трагедія. Трагедія перш за все для сирійців: я думаю про сотні тисяч жертв, про всіх тих, хто був вигнаний, хто сьогодні за межами країни і дуже хоче повернутися.

І, звичайно ж, це була трагедія для [об'єктів культурної та історичної] спадщини, на які часто відкрито і цілеспрямовано нападали. Сирійська спадщина — це, зрозуміло, спадщина сирійців, але це також і спадщина людства", — сказала Азуле.

Глава ЮНЕСКО відзначила, що у списку всесвітньої спадщини шість об'єктів з Сирії.

Прикладом успішного проекту з відновлення пам'яток вона назвала роботу з владою Іраку з "відновлення духу Мосула" — іракського міста, яке серйозно постраждало під час сутичок з терористами "Ісламської держави".

Читайте також:

ЮНЕСКО визнало твори Джорджа Орвелла світовим культурним надбанням

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?