В Естонії створять міжнародний музей пам’яті жертв комунізму

Міністр юстиції і представник Riigi Kinnisvara AS підписали договір про створення міжнародного меморіального музею пам'яті жертв комунізму в Батарейній морській фортеці.

Про це йдеться у повідомленні на сайті rus.err.ee.

 Батарейна тюрьма

Фото: Сійм Ливі/ERR

"Міжнародний меморіальний музей пам'яті жертв комунізму стане першим в світі комплексним музеєм злочинів комуністичних режимів. Він внесе значний вклад в галузеві дослідження та освітню роботу на світовому рівні і буде гарантувати, що майбутні покоління не забудуть минуле.

Центр об'єднає дослідницькй центр, музей та відділ міжнародної інформації ", - сказав міністр юстиції Урмас Рейнсалу.

"Музей буде нести послання, що зло комуністичних злочинів не може повторитися в нашому суспільстві", - підкреслив Рейнсалу.

Рішення створити музей комуністичних злочинів в Батарейній морській фортеці було прийнято в ході міжнародного конкурсу дизайнерів, в якому перемогла робота японського архітектора Ендо Шухея "Червона ерозія". Роботу центру координуватиме Естонський інститут історичної пам'яті.

Площа музею буде близько 5000 квадратних метрів, він розміститься в східній частині Батарейної в’язниці, де збереглися справжні тюремні камери, кімнати для розстрілів, коридори, тюремна арка з проходами для ув'язнених і т. д.

Читайте також:

В Естонії відкрили меморіал жертвам комунізму за 6 млн євро. ФОТО

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.