В Естонії створять міжнародний музей пам’яті жертв комунізму

Міністр юстиції і представник Riigi Kinnisvara AS підписали договір про створення міжнародного меморіального музею пам'яті жертв комунізму в Батарейній морській фортеці.

Про це йдеться у повідомленні на сайті rus.err.ee.

 Батарейна тюрьма

Фото: Сійм Ливі/ERR

"Міжнародний меморіальний музей пам'яті жертв комунізму стане першим в світі комплексним музеєм злочинів комуністичних режимів. Він внесе значний вклад в галузеві дослідження та освітню роботу на світовому рівні і буде гарантувати, що майбутні покоління не забудуть минуле.

Центр об'єднає дослідницькй центр, музей та відділ міжнародної інформації ", - сказав міністр юстиції Урмас Рейнсалу.

"Музей буде нести послання, що зло комуністичних злочинів не може повторитися в нашому суспільстві", - підкреслив Рейнсалу.

Рішення створити музей комуністичних злочинів в Батарейній морській фортеці було прийнято в ході міжнародного конкурсу дизайнерів, в якому перемогла робота японського архітектора Ендо Шухея "Червона ерозія". Роботу центру координуватиме Естонський інститут історичної пам'яті.

Площа музею буде близько 5000 квадратних метрів, він розміститься в східній частині Батарейної в’язниці, де збереглися справжні тюремні камери, кімнати для розстрілів, коридори, тюремна арка з проходами для ув'язнених і т. д.

Читайте також:

В Естонії відкрили меморіал жертвам комунізму за 6 млн євро. ФОТО

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»