АНОНС: Лекція "Ідея і міф сарматизму" у НМІУ

Шляхта Речі Посполитої двох народів витворила своєрідну ідеологію, вважаючи себе нащадками сарматів. Яке призначення було в цього міфу? Чи були з ними згодні українські шляхтичі? 13 квітня про це розповість дослідник історії Іван Гоменюк.

Давно поглинули українські степи навіть згадки про войовничих сарматів, чия нестримна кіннота несла списами й мечами пострах навколишніх народам. Але й через півтора десятка століть на європейських картах ці терени продовжували іменувати Сарматією. Більше того, шляхта Речі Посполитої двох народів витворила своєрідну ідеологію, вважаючи себе нащадками саме сарматів.

 

Яке призначення було в цього міфу? Чи були з ними згодні українські шляхтичі? Як відобразився сарматизм у моді, літературі та архітектурі? Про це розповість дослідник історії Іван Гоменюк.

13 квітня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2, 4 поверх).

Організатор: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Батько української аеророзвідки – полковник Армії УНР Павло Крицький

До сьогодні історики вважали, що начальник штабу Технічних військ Армії УНР полковник Павло Крицький помер у Львові після 1924 року. Відомою була лише одна його світлина… Однак, прожив він ще більше 20 років у Чехії, а похований у Празі. Вдалось відшукати його могилу. Віднайшлось і більше його фотографії, які вперше публікуються у цій статті…

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.