Спецпроект

У Канаді згорів Український культурний центр

Будівля Українського культурного центру в місті Гамільтон поблизу Торонто була повністю знищена вогнем.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 Фото: Укрінформ

За словами правоохоронців, унаслідок пожежі, що виникла у ніч на суботу, ніхто не постраждав, однак будівля, яка належала Спілці української молоді, зазнала серйозних пошкоджень.

Окрім власне культурного центру, в якому відбувалися численні заходи української громади Гамільтона, у будівлі знаходилося також відділення кредитної спілки "Будущність". Наразі невідомо, чи були знищені у вогні готівкові кошти або важливі документи фінансової установи.

Водночас на своїй сторінці у Facebook президент Канадсько-українського міжнародного фонду підтримки Антоніна Кумка повідомила, що згоріли деякі архівні документи діаспори.

"Конгрес Українців Канади відділ Гамільтон зі смутком повідомляє про пожежу в Українському Культурному Центрі (СУМ Гамільтон) минулої ночі. Будівля згоріла повністю. Також згоріли деякі архівні документи", - написала вона.

Причини пожежі встановлюються.

Читайте також:

На Франківщині згоріла найбільша дерев'яна церква в Галичині. ФОТО

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками