АНОНС: «Життя як покута». Вечір до 70-ліття Василя Овсієнка

У кожної епохи є свої літописці. Одним із найяскравіших і найретельніших літописців українського дисидентського руху є відомий політв’язень і дисидент, особливо небезпечний для радянської влади «злочинець-рецидивіст», а разом з тим – правозахисник, філолог і публіцист, невтомний відкривач «білих плям історії» Василь Овсієнко.

8 квітня Василю Овсієнку виповнюється 70 років, інформує Український інститут національної пам’яті.

 

З нагоди поважної дати УІНП спільно з видавництвом "Кліо", науковим товариством імені Сергія Подолинського, Товариством політв’язнів і репресованих України та Музеєм шістдесятництва запрошують усіх на ювілейний вечір "Життя як покута".

У заході візьмуть участь представники центральних органів влади, відомі історики, дисиденти, громадські активісти, серед яких Володимир В’ятрович, Вахтанг Кіпіані, Мирослав Маринович, Раїса Руденко, Євген Захаров, Олесь Шевченко, Микола Жулинський, Віра Соловйова та інші.

Також прозвучать пісні та віншування у виконанні фольклорного дитячого театру "Дай Боже", ансамблю української музики "Дніпро", Віталія Свирида, Олени Голуб, Тараса Компаніченка та Оксани Мухи.

У фойє буде розгорнута виставка книг Василя Овсієнка і про нього.

Час: 8 квітня, понеділок, 17.00

Місце: Будинок актора, Ярославів вал, 7, м. Київ

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?