Вілкул хоче звільнити В'ятровича

Народний депутат України Олександр Вілкул зареєстрував постанову про звільнення Голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича з посади.

Про це він написав на своїй сторінці у "Фейсбуці". 

"Для повернення в країну нормального життя потрібна зміна нетільки Президента, але і його команди, яка провокувала конфлікти. Серед них – В’ятрович", – написав політик.

Депутат звинувавтив В’ятровича у тому, що той "втоптував у грязюку історію нашого народу, який переміг фашизм".

"Реванш так реванш?", - відреагував сам Володимир В’ятрович на цю ініціативу в себе на "Фейсбуці".

Народний депутат Андрій Левус анонсував акцію на підтримку очільника УІНП під стінами Веровної Ради.

"Вони явно нариваються. Вони думають, що уже тут "всьо парєшалі". Що уже скоро знову затягнуть нам ярмо "русского міра". Що знову будуть пепеписувати нашу історію ітнмщмти нашу мову. Це дуже велика їхня помилка. Реваншу не буде. Вони отримають опір. Все буде Україна. Завтра даємо бій реваншу - 9.00 біля парламенту", - написав Левус.

Нагадаємо, Голову Українського інституту національної пам'яті призначає та звільняє з посади не парламент, а Кабінет Міністрів України.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.