Вілкул хоче звільнити В'ятровича

Народний депутат України Олександр Вілкул зареєстрував постанову про звільнення Голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича з посади.

Про це він написав на своїй сторінці у "Фейсбуці". 

"Для повернення в країну нормального життя потрібна зміна нетільки Президента, але і його команди, яка провокувала конфлікти. Серед них – В’ятрович", – написав політик.

Депутат звинувавтив В’ятровича у тому, що той "втоптував у грязюку історію нашого народу, який переміг фашизм".

"Реванш так реванш?", - відреагував сам Володимир В’ятрович на цю ініціативу в себе на "Фейсбуці".

Народний депутат Андрій Левус анонсував акцію на підтримку очільника УІНП під стінами Веровної Ради.

"Вони явно нариваються. Вони думають, що уже тут "всьо парєшалі". Що уже скоро знову затягнуть нам ярмо "русского міра". Що знову будуть пепеписувати нашу історію ітнмщмти нашу мову. Це дуже велика їхня помилка. Реваншу не буде. Вони отримають опір. Все буде Україна. Завтра даємо бій реваншу - 9.00 біля парламенту", - написав Левус.

Нагадаємо, Голову Українського інституту національної пам'яті призначає та звільняє з посади не парламент, а Кабінет Міністрів України.

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.