Археологи знайшли на Подолі вулицю XVII–XVIII століть

Також відкопали давньоруські хрестики, князівські печатки, бляшку з зображенням Богородиці і футляр для шаблі.

На вулиці Щекавицькій археологи знайшли вулицю XVII–XVIII століть, повідомляє видання Хмарочос із посиланням на прес-службу КМДА.

 Фото: КМДА

Експедиція Інституту археології НАН України проводила на цій ділянці дослідження з червня 2018 року.

За цей час археологи зібрали велику колекцію аретфактів ХІІ–ХІХ століть – зокрема, три давньоруські хрести-енколпіони, три свинцеві князівські печатки, мідну бляшку з зображенням Богородиці, футляр для шаблі ХІХ століття.

Окрім вулиці та поховання XVII–XVIII століття також виявили шари давньоруської доби – ХІІ–ХІІІ століть.

Більша частина знахідок відносяться до ХІХ століття. Це нашарування, що утворилися після пожежі 1811 року та повного перепланування вуличної системи Подолу.

"Велика кількість монет та товарних пломб ХІХ століття є характерною для припортової зони, в якій розташована досліджувана ділянка. Проте зафіксовано залишки близько десятка невеликих підвалів-комор, господарських та гідротехнічних споруд", – повідомив керівник експедиції Всеволод Івакін.

Наразі археологічні розкопки тривають.

Нагадуємо, що у 2014-2017 роках на Поштовій площі в Києві археологи віднайшли частину міста ХІІ століття. Ініціативна група киян вимагає облаштувати тут музей.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.