Археологи знайшли на Подолі вулицю XVII–XVIII століть

Також відкопали давньоруські хрестики, князівські печатки, бляшку з зображенням Богородиці і футляр для шаблі.

На вулиці Щекавицькій археологи знайшли вулицю XVII–XVIII століть, повідомляє видання Хмарочос із посиланням на прес-службу КМДА.

 Фото: КМДА

Експедиція Інституту археології НАН України проводила на цій ділянці дослідження з червня 2018 року.

За цей час археологи зібрали велику колекцію аретфактів ХІІ–ХІХ століть – зокрема, три давньоруські хрести-енколпіони, три свинцеві князівські печатки, мідну бляшку з зображенням Богородиці, футляр для шаблі ХІХ століття.

Окрім вулиці та поховання XVII–XVIII століття також виявили шари давньоруської доби – ХІІ–ХІІІ століть.

Більша частина знахідок відносяться до ХІХ століття. Це нашарування, що утворилися після пожежі 1811 року та повного перепланування вуличної системи Подолу.

"Велика кількість монет та товарних пломб ХІХ століття є характерною для припортової зони, в якій розташована досліджувана ділянка. Проте зафіксовано залишки близько десятка невеликих підвалів-комор, господарських та гідротехнічних споруд", – повідомив керівник експедиції Всеволод Івакін.

Наразі археологічні розкопки тривають.

Нагадуємо, що у 2014-2017 роках на Поштовій площі в Києві археологи віднайшли частину міста ХІІ століття. Ініціативна група киян вимагає облаштувати тут музей.

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.