В Узбекистані заборонили георгіївські стрічки

Замість георгіївських стрічок в Узбекистані до Дня Перемоги у Другій світовій війні, яке в республіці називається Днем пам'яті і почестей, роздаватимуть стрічки в кольорах національного прапора

Відповідне розпорядження видав прем'єр-міністр республіки Абдулла Аріпов, повідомляє Еспресо із посиланням на портал Xabar.uz.

 

Під час селекторної наради, присвяченої святкуванню, він розкритикував поширення георгіївських стрічок і розпорядився замість них виготовити і роздати 100 тис. стрічок у кольорах прапора Узбекистану.

Окрім того, він доручив організувати в мережі Facebook акцію, під час якої користувачі публікуватимуть зображення узбецького прапора. До акції, на думку Аріпова, мають приєднатися співаки, спортсмени, актори, гумористи.

"Цей захід неофіційний, тому він має щиро об'єднати людей", - вказав Аріпов.

Слід зазначити, що проти георгіївських стрічок давно виступають узбецькі націоналісти. Зокрема, в 2016 році історики Анвар Назіров і Шухрат Барлас заявили:

"Під час колонізації нашої батьківщини царською Росією багато генералів і офіцерів були нагороджені орденом і стрічкою Святого Георгія, заснованих Катериною II у 1769 році.

На медалях, заснованих спеціально для генералів та офіцерів армії колонізаторів, були вписані назви наших міст, захоплених шляхом винищення місцевого населення, і до цих медалей були прикріплені стрічки ордена Святого Георгія".

Разом з тим, на початку квітня в Узбекистані влада схвалила проведення акції "Безсмертний полк" у Ташкенті, погодивши маршрут від меморіального комплексу "Братські могили" до площі Мустакіллік (символічність маршруту в тому, що Мустакіллік – це незалежність по-узбецьки).

Раніше проведення "Безсмертного полку" в Ташкенті керівництво міста намагалося заборонити.

Читайте також:

У Білорусі парламентарі захищають георгіївську стрічку

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.