Столичну вулицю назвали ім’ям Джона Маккейна

Київська міська рада підтримала перейменування вулиці Івана Кудрі на Джона Маккейна.

Відповідне рішення столичні депутати ухвалили на засіданні у четвер, повідомляє Українська Правда.

 

Проект був внесений до порядку денного як невідкладний і отримав 71 голос "за", 4 "проти", 1 депутат утримався.

Перед тим, за поданням міського голови Віталія Кличка, вулицю планували назвати ім’ям ідеолога українських націоналістів Дмитра Донцова.

Однак пізніше Київраді запропонували дати вулиці ім’я покійного американського сенатора Маккейна.

Нагадуємо, що Іван Кудря – радянський розвідник, представник НКВД у Києві. Американський сенатор Джон Маккейн був критиком російського президента Володимира Путіна і прихильником надання Україні летальної зброї для оборони від агресії Кремля.

Сенатор жорстко критикував президента США Дональда Трампа – він називав його "імпульсивним" і "дезінформованим" та критикував через політику глави Білого дому щодо РФ, Сирії та Китаю.

У 2017 році в Маккейна діагностували рак. Він помер 25 серпня, на 82 року життя. Президент Петро Порошенко на прощанні з Маккейном назвав його героєм України. Пізніше президент запропонував Київраді перейменувати вулицю Кудрі на честь Маккейна. Його родина виступила за перейменування.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.