На Львівщині у парку розкопали королівський фонтан, якому більше 300 років

У Жовкві на Львівщині відновлять "італійський парк", який був при замку у XVII ст. за часів короля Яна ІІІ Собеського.

У ньому буде дві тераси, фонтан і зелені насадження у вигляді геральдики. Для дослідження залишків архітектурних елементів археологи провели розкопки, повідомляє Газета.ЮЕЙ із посиланням на Zaxid.net.

 Фото: Жовківський ДІАЗ

Під час робіт науковці знайшли фундамент фонтану, який заклали у 1688-му, уламки скульптур та підтвердили історичне планування парку, яке є у архівах Санкт-Петербургу.

З'ясували також, що тераси були засаджені самшитом. Між терасами знайшли залишки кам'яних сходів та рештки ескедри – напівкруглої ніші біля стіни. Звідти потрапляла вода із фонтану утворюючи водоспад.

 Фото: Жовківський ДІАЗ

Сам замок – фортечного типу. Палацової розкоші йому надали за часів Яна Собеського, коли замок став однією із резиденцій короля. Парк тягнувся аж до річки. За нею був фруктовий сад.

 Фото: Жовківський ДІАЗ

Археолог заповідника Тарас Іванишин зазначив, що розкопки проводили для того, аби переконатись, що проект був справді втілений у життя. Дослідження довели, що парк таки існував.

Директор заповідника Іван Смолинець розповів про підготовку документації по реставрації парку. Складається і кошторис.

 Фото: Жовківський ДІАЗ

Зараз фонтан законсервували, парк планують відновити найближчим часом. Однак позачергово у замку реставрують кухонний корпус та закінчують проект іншого парку, призамкового. Ним займаються у міськраді Жовкви. На роботи виділили півмільйона гривень. По завершенню, розглядатиметься проектна документація на парк Яна Собеського.

Читайте також:

На Тернопільщині відкриють унікальну Ратушу, яку оздоблював Пінзель

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.