Грандіозна українська виставка у Нью-Йорку

5-6 квітня в Українському музеї у Нью Йорку відкриється масштабна міжнародна виставка "Повне коло: до сторіччя визвольних змагань 1917–1921".

Це нова редакція експозиції "Українське коло", яка була представлена українському глядачеві у Музеї історії міста Києва у січні 2018 року і була частиною державних заходів з відзначення 100-річчя незалежності України. Експозиція у Нью Йорку значно розширена і доповнена.

Співорганізатором і тут виступив Музей Шереметьєвих (Київ), який надав для екпозиції декілька десятків артефактів зі своєї колекції, зокрема - велику державну печатку УНР, що стала візитівкою всього проекту.

 Український музей в Нью-Йорку

Законодавча праця, створення державних інститутів, введення в обіг грошової одиниці та формування банківської системи, духовна революція українців, освіта й культура, створення УАПЦ – наповнюють сутність бурхливої історії тих літ.

Особливий акцент в експозиції – на збройній боротьбі українців за право національного і державного самовизначення, яка точилася понад чотири роки.

У сучасних умовах українського буття не можливо уникнути історичних паралелей.

Як і сто років тому некомпетентність, безвідповідальність, відомча містечковість, правовий нігілізм, зле зрозумілі державні та національні інтереси, неприховане антиукраїнство творять сьогодні для розвитку української держави агресивне середовище.

Асоціації з бурхливим сьогоденням викликає візуальний ряд експонатів, яких на виставці представлено більше двохсот.

Переважна частина цих артефактів вводиться у науковий обіг уперше: вони не були відомі не тільки широкому загалу, але й вузькому колу фахівців.

Усі вони будуть представлені у кольоровому двомовному каталозі виставки, який з'явиться незабаром.

Деякі раритети експонуються у США вперше за 100 років:

Мирний договір між Болгарією, Австро-Угорщиною, Німеччиною, Туреччиною з одного боку та Українською Народною Республікою, підписаний у Брест-Литовську 9 лютого 1918 року і переданий на ратифікацію до Болгарії за підписом Гетьмана Павла Скоропадського, зі збірки Центрального Державного Архіву Болгарії;  

Вітальна адреса Директорії УНР від урядовців Міністерства народної освіти й мистецтва від 17 грудня 1918 року авторства Георгія Нарбута з постійної колекції Музею ім. Патріарха Мстислава, яка є окрасою Українського історичного та освітнього центру у Баунд Бруку у штаті Нью Джерзі, США;

Меморіальні речі Симона Петлюри та Володимира Винниченка з Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку;

Срібний поховальний вінок з колекції Національного музею історії України;

Ручка Президента США Вудро Вульсона, якою була підписана Декларація про "Український день" у квітні 1917 року;

Документи про вступ України до Ліги Націй з Архіву офісу ООН у Женеві,

Поліграфічні кліше для друку банкнот номіналом 1000 карбованців з приватної колекції та багато інших;

Державні печатки тієї доби – печатка УЦР, Велика печатка УНР – з колекції Музею Шереметьєвих.

Куратором виставки є відомий український історик Юрій Савчук.

Марія Шуст, директорка Українського музею, др. Міхаіл Груєв, Державна архівна агенція Республіки Болгарія, Юрій Шевчук, куратор виставки та Володтимир Таран дизайнер експозиції 

ФОТО: facebook-сторінка Українського музею

Виставка відбуватиметься за організаційного та фінансового сприяння Посольства України у США, Міністерства закордонних справ України та Міністерства культури України.

До співпраці зголосилася більшість українських наукових, культурних, освітніх та церковних інституцій США: Український Національний музей у Чикаго; Український Музей-Архів у Клівленді; Український музей і Бібліотека у Стемфорді, Українська Вільна Академія Наук у США; Наукове товариство імені Шевченка у США; Східноєвропейський дослідний інститут ім. В'ячеслава Липинського; Український Історично-науковий центр у Нью Джерсі.

Київ та Нью Йорк об'єднали у цьому глобальному проекті 35 музейних, архівних та бібліотечних заклади, а також трьох приватних колекціонерів з п'яти країн: України, США, Польщі, Болгарії та Швейцарії.

З українського боку у ньому до співпраці зголосилися 24 провідні музеї, архіви та бібліотеки.

Це найбільший за кількістю учасників історичний виставковий проект за всю історію незалежної України.

Місце: Український музей у Нью-Йорку, 222 East Sixth Street (between 2nd & 3rd Avenues)

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.