Грандіозна українська виставка у Нью-Йорку

5-6 квітня в Українському музеї у Нью Йорку відкриється масштабна міжнародна виставка "Повне коло: до сторіччя визвольних змагань 1917–1921".

Це нова редакція експозиції "Українське коло", яка була представлена українському глядачеві у Музеї історії міста Києва у січні 2018 року і була частиною державних заходів з відзначення 100-річчя незалежності України. Експозиція у Нью Йорку значно розширена і доповнена.

Співорганізатором і тут виступив Музей Шереметьєвих (Київ), який надав для екпозиції декілька десятків артефактів зі своєї колекції, зокрема - велику державну печатку УНР, що стала візитівкою всього проекту.

 Український музей в Нью-Йорку

Законодавча праця, створення державних інститутів, введення в обіг грошової одиниці та формування банківської системи, духовна революція українців, освіта й культура, створення УАПЦ – наповнюють сутність бурхливої історії тих літ.

Особливий акцент в експозиції – на збройній боротьбі українців за право національного і державного самовизначення, яка точилася понад чотири роки.

У сучасних умовах українського буття не можливо уникнути історичних паралелей.

Як і сто років тому некомпетентність, безвідповідальність, відомча містечковість, правовий нігілізм, зле зрозумілі державні та національні інтереси, неприховане антиукраїнство творять сьогодні для розвитку української держави агресивне середовище.

Асоціації з бурхливим сьогоденням викликає візуальний ряд експонатів, яких на виставці представлено більше двохсот.

Переважна частина цих артефактів вводиться у науковий обіг уперше: вони не були відомі не тільки широкому загалу, але й вузькому колу фахівців.

Усі вони будуть представлені у кольоровому двомовному каталозі виставки, який з'явиться незабаром.

Деякі раритети експонуються у США вперше за 100 років:

Мирний договір між Болгарією, Австро-Угорщиною, Німеччиною, Туреччиною з одного боку та Українською Народною Республікою, підписаний у Брест-Литовську 9 лютого 1918 року і переданий на ратифікацію до Болгарії за підписом Гетьмана Павла Скоропадського, зі збірки Центрального Державного Архіву Болгарії;  

Вітальна адреса Директорії УНР від урядовців Міністерства народної освіти й мистецтва від 17 грудня 1918 року авторства Георгія Нарбута з постійної колекції Музею ім. Патріарха Мстислава, яка є окрасою Українського історичного та освітнього центру у Баунд Бруку у штаті Нью Джерзі, США;

Меморіальні речі Симона Петлюри та Володимира Винниченка з Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку;

Срібний поховальний вінок з колекції Національного музею історії України;

Ручка Президента США Вудро Вульсона, якою була підписана Декларація про "Український день" у квітні 1917 року;

Документи про вступ України до Ліги Націй з Архіву офісу ООН у Женеві,

Поліграфічні кліше для друку банкнот номіналом 1000 карбованців з приватної колекції та багато інших;

Державні печатки тієї доби – печатка УЦР, Велика печатка УНР – з колекції Музею Шереметьєвих.

Куратором виставки є відомий український історик Юрій Савчук.

Марія Шуст, директорка Українського музею, др. Міхаіл Груєв, Державна архівна агенція Республіки Болгарія, Юрій Шевчук, куратор виставки та Володтимир Таран дизайнер експозиції 

ФОТО: facebook-сторінка Українського музею

Виставка відбуватиметься за організаційного та фінансового сприяння Посольства України у США, Міністерства закордонних справ України та Міністерства культури України.

До співпраці зголосилася більшість українських наукових, культурних, освітніх та церковних інституцій США: Український Національний музей у Чикаго; Український Музей-Архів у Клівленді; Український музей і Бібліотека у Стемфорді, Українська Вільна Академія Наук у США; Наукове товариство імені Шевченка у США; Східноєвропейський дослідний інститут ім. В'ячеслава Липинського; Український Історично-науковий центр у Нью Джерсі.

Київ та Нью Йорк об'єднали у цьому глобальному проекті 35 музейних, архівних та бібліотечних заклади, а також трьох приватних колекціонерів з п'яти країн: України, США, Польщі, Болгарії та Швейцарії.

З українського боку у ньому до співпраці зголосилися 24 провідні музеї, архіви та бібліотеки.

Це найбільший за кількістю учасників історичний виставковий проект за всю історію незалежної України.

Місце: Український музей у Нью-Йорку, 222 East Sixth Street (between 2nd & 3rd Avenues)

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.