Сейм Латвії визнав депортацію кримських татар геноцидом

Сейм Латвії ухвалив заяву з нагоди 75-річчя депортації кримських татар, у якій ідеться, що радянська влада здійснила геноцид стосовно кримськотатарського народу.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на прес-службу парламенту Латвії.

Автор картини: Рустем Емiнов
Автор картини: Рустем Емiнов

В ухваленому документі зазначається, що цілий ряд історичних джерел вказують на цілеспрямований  геноцид радянської влади проти багатьох народів і етнічних груп, що жили в Радянському Союзі.

В тому числі – і проти кримських татар, щоб знищити їхню культуру, соціальний спадок, історичну приналежність народу до території Кримського півострова, та щоб вижити їх з батьківщини.

Сейм у заяві також нагадує, що Росія п'ять років тому незаконно анексувала Крим. Латвійські парламентарі засуджують  тривалу політику утисків та насильства з боку Росії щодо кримських татар.

"Ті кримські татари, хто відмовляється прийняти російське громадянство і не визнають незаконну анексію Криму, стикаються з дискримінацією. Їм заборонено допуск до освіти, медичних послуг, заборонено використовувати рідну мову, підтримувати традиції і культуру.

Немислимо, що кримські татари вже вдруге за 75 років насильно пригнічуються і переслідуються. Історія може повторитися", - сказав голова комісії Сейму з зовнішніх справ Ріхардс Колс.

Заява закликає міжнародне співтовариство та інституції відзначити депортацію кримських татар 75 років тому і стежити за сьогоднішніми подіями в Криму.

Читайте також:

У Криму розстрощили грантіні плити пам’ятника із іменами загиблих кримських татар. ФОТО

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.