На Алеї Героїв Небесної Сотні проводиться слідчий експеримент

На Алеї Героїв Небесної Сотні в центрі Києва працюють балісти. Триває слідчий експеримент у справі загибелі майданівця Олександра Плеханова.

Про це повідомляє Музей Революції Гідності у «Фейсбуці».

«На тижні, після музейного брифінгу на алеї, зав'язалася розмова з противниками спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні й іншими громадськими активістами. Конструктивним наслідком спілкування стала домовленість щодо окремого епізоду слідчих дій», — ідеться в повідомленні.

Балісти вивчають, як був убитий учасник Революції Гідності Олександр Плеханов
Балісти вивчають, як був убитий учасник Революції Гідності Олександр Плеханов
Національний музей Революції Гідності

Певний час не вдавалося провести слідчий експеримент щодо загибелі учасника протестів Олександра Плеханова. За словами його матері Інни, це відбувалося через неузгодженість експертів і слідчих Генеральної прокуратури.

Заступник генерального директора з будівництва Національного музею Революції Гідності Оксана Моргун розпорядилася забезпечити умови для цього експерименту і зняти відповідну секцію паркану.

У Музеї наголошубть: «Ще з минулого року генпідрядник із будівництва напоготові, проте будівництво не розпочате саме тому, що музей сумлінно й без винятків усі рази забезпечує від себе можливість кожного нового етапу слідчих дій».

Зараз на місці працюють експерти.

Нагадуємо, 13 травня мали початися підготовчі роботи з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні, проте того ж дня Музей Революції Гідності отримав листа від Генпрокуратури призупинити роботи через потребу в додаткових слідчих експериментах. Музей заявив про призупинення робіт і готовність сприяти всім слідчим діям.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.