АНОНС: Ростислав Лужецький розповість про Меморіал Небесній Сотні на тлі світових прикладів меморіалізації

З нагоди Міжнародного дня музеїв, цьогорічна тема якого "Музеї як культурні осередки. Майбутнє традиції" мистецтвознавець Ростислав Лужецький розкаже, якими засобами акцентується пам’ять.

Чий досвід врахувати українцям при створенні Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні? Його наближення спричиняє численні дискусії, проте в цьому шлях України – не унікальний. Такого розмаху рішення в усьому світі супроводжуються полемікою та вимагають багатосторонніх поступок.

“Вшанування у нас має вигляд надгробків і хрестів. Люди звикли до цвинтарів. Це – тяглість радянської традиції. А як увічнюють у світі? Говорячи про об’єкти меморіалізації, зупинюся на мистецьких засобах і культурному підґрунті, потрібному для їх розуміння”, – анонсує лектор.

 

Ростислав Лужецький – художник, дизайнер, режисер, видавець. Закінчив Львівську академію мистецтв, згодом Інститут кіно й телебачення. Автор особистих експозицій "Картографія", "Образ і документ. З мапи художника", "Музей покинутих секретів – проекція"; дизайнерських проектів для видавництв AmazonСrossing (США), Wereldbibliotheek (Амстердам), "ART" (Бухарест), "КСД", "Факт", "Ярославів Вал", каналів СТБ й 1+1.

Роботи зберігаються в приватних збірках і галереях у Польщі, Сербії, Німеччині, Італії, Франції, Швеції, США, Канаді, Австралії. Співзасновник видавництва “Комора”. Ініціатор проекту з популяризації української мови "PROсвіт". Цікавиться пам'ятниками, переосмисленням спадщини тоталітарної доби, темами Революції Гідності та війни на сході, які прискорили декомунізацію.

Національний меморіал Героїв Небесної Сотні задуманий як місце для особистого й офіційного вшанування жертовності українських патріотів, як символ ідей Майдану і покликаний донести пам’ять про ціну свободи до прийдешніх поколінь. Це місце генеруватиме нові сенси й актуалізуватиме пам’ять.

17 травня, п'ятниця, 16.00.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, майдан Незалежності, 2 (2 поверх Будинку профспілок).

Організатори: Національний музей Революції Гідності та Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Кількість місць обмежена, прохання зареєструватися: https://my.su/etvz2 

Додаткова інформація за телефоном: 096 28 42 807.

Ольга Ільків, зв'язкова Романа Шухевича

Оля опинилася перед вибором – ковтнути ампулу з отрутою і видати ворогам важливу адресу, чи ковтнути адресу і пережити тортури. Вона вибрала перше

Від листа до ГУЛАГу: як МҐБ цензурувало пошту про операцію «Запад»

На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.