АНОНС: Кримськотатарська ніч у НМІУ та виставка про культуру кримців

У ніч з 18 на 19 травня Національний музей історії України запрошує на яскраве дійство до Міжнародного дня музеїв – «Традиційно: Ніч в#НМІУ». Цього року вона присвячена майбутньому традицій, збереженню культури корінних народів та історичних зв’язків українців і кримських татар. 19 травня відкриється виставка «Орьнек. В мереживі Криму».

Відвідувачі матимуть змогу ближче познайомитись із традиційною культурою та історією наших народів на майстер-класах, забавах і екскурсіях.

 

На кожного учасника Ночі в музеї чекають:

  • майстер-клас зі створення кримськотатарського орнаменту Орьнек;
  • можливість відчути славетну кримськотатарську гостинність – пригощення національними солодощами і кавою, звареною на піску, від кафе «Мусафір», а також дізнатись секрети приготування цих традиційних пригощень;
  • веснянки, хороводи і українські етнічні ігри-забави від фольклорного гурту «Королівна»;
  • відвідання двох найпопулярніших екскурсій з каганцями НМІУ: «Велике кохання видатних українців» про пристрасне, трагічне, а подекуди заборонене кохання Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, гетьманів Виговського і Розумовського та інших наших знаменитих земляків, а також «В боротьбі за незалежність» – про драматичні та яскраві сторінки української історії від часів Першої світової війни, Української революції 1917–1921 років, радянського терору, дисидентського руху до здобуття незалежності України;
  • затишна лаунж-зона для відпочинку, де можна буде переглянути короткометражні фільми, пограти стародавні настільні ігри, послухати автентичну українську і кримськотатарську музику;
  • зустріч сонця із наймальовничішими панорамними краєвидами з вікон НМІУ!

На гостей музею також чекають приємні несподіванки та сюрпризи. Окрім цікавої насиченої програми, всі візьмуть участь у безпрограшній музейній лотереї і  отримають подарунок на згадку про цю чарівну ніч в найбільшому історичному музеї країни.

Ніч у музеї почнеться у суботу, 18 травня, о 22:00 і триватиме до 5:30 наступного дня. 

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2).

Партнери заходу: ГО «АЛЄМ», Мала академія наук України, SDC (Швейцарська агенція розвитку та співробітництва), кафе кримськотатарської кухні «Мусафір».

Вхід для ЗМІ із 23 до 24:00. 

Акредитація та довідки для журналістів за телефоном: 0962818285 (Валентина Янчук, сектор промоції НМІУ).

Додаткова інформація за телефонами (044)2784864, (067)5870261.

Вартість участі - 350 грн. Квитки можна придбати в касі музею щодня з 10:00 до 17:00 або ОНЛАЙН

19 травня о 14.00 урочисто відкриється виставка «Орьнек. В мереживі Криму». 

Виставку присвячено кримськотатарському національному орнаменту орьнек. 2018 року елемент «Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього» включено у перелік нематеріальної культурної спадщини України. В 2019 році даний елемент відправлено на розгляд в ЮНЕСКО з метою включення його до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. 

 

Тут можна побачити унікальні експонати традиційного кримськотатарського мистецтва, зокрема зразки вишивки, побуту, ремесел та ювелірних виробів із фондів Національного музею історії України та Музею історичних коштовностей (філії НМІУ). Окремі з них виставляють для широкого огляду вперше. Серед експонатів: рідкісна срібна курильниця, футляри для Корану, ювелірні прикраси, колекція старовинних вишитих кисетів кін. ХІХ – поч. ХХ ст. та багато інших.

Виставка особлива тим, що поруч із музейними раритетами будуть представлені твори ужиткового мистецтва сучасних майстрів із Криму, створених за традиційною орнаментикою, а також традиційний чоловічий та жіночий кримськотатарський костюм, реконструйований за зразками ХІХ ст.

Партнери виставки: ГО «Алєм» - колекція ужиткового мистецтва проекту «Візерунки миру» за підтримки SDC (Швейцарська агенція розвитку та співробітництва), Національний центр «Мала академія наук України», кафе кримськотатарської кухні «Мусафір».

Куратор виставки: Олексій Савченко, старший науковий співробітник відділу пізньосередньовічної, ранньомодерної та нової історії України.

Акредитація для ЗМІ за тел.: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

Вхід на відкриття виставки вільний.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.