АНОНС: Кримськотатарська ніч у НМІУ та виставка про культуру кримців

У ніч з 18 на 19 травня Національний музей історії України запрошує на яскраве дійство до Міжнародного дня музеїв – «Традиційно: Ніч в#НМІУ». Цього року вона присвячена майбутньому традицій, збереженню культури корінних народів та історичних зв’язків українців і кримських татар. 19 травня відкриється виставка «Орьнек. В мереживі Криму».

Відвідувачі матимуть змогу ближче познайомитись із традиційною культурою та історією наших народів на майстер-класах, забавах і екскурсіях.

 

На кожного учасника Ночі в музеї чекають:

  • майстер-клас зі створення кримськотатарського орнаменту Орьнек;
  • можливість відчути славетну кримськотатарську гостинність – пригощення національними солодощами і кавою, звареною на піску, від кафе «Мусафір», а також дізнатись секрети приготування цих традиційних пригощень;
  • веснянки, хороводи і українські етнічні ігри-забави від фольклорного гурту «Королівна»;
  • відвідання двох найпопулярніших екскурсій з каганцями НМІУ: «Велике кохання видатних українців» про пристрасне, трагічне, а подекуди заборонене кохання Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, гетьманів Виговського і Розумовського та інших наших знаменитих земляків, а також «В боротьбі за незалежність» – про драматичні та яскраві сторінки української історії від часів Першої світової війни, Української революції 1917–1921 років, радянського терору, дисидентського руху до здобуття незалежності України;
  • затишна лаунж-зона для відпочинку, де можна буде переглянути короткометражні фільми, пограти стародавні настільні ігри, послухати автентичну українську і кримськотатарську музику;
  • зустріч сонця із наймальовничішими панорамними краєвидами з вікон НМІУ!

На гостей музею також чекають приємні несподіванки та сюрпризи. Окрім цікавої насиченої програми, всі візьмуть участь у безпрограшній музейній лотереї і  отримають подарунок на згадку про цю чарівну ніч в найбільшому історичному музеї країни.

Ніч у музеї почнеться у суботу, 18 травня, о 22:00 і триватиме до 5:30 наступного дня. 

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2).

Партнери заходу: ГО «АЛЄМ», Мала академія наук України, SDC (Швейцарська агенція розвитку та співробітництва), кафе кримськотатарської кухні «Мусафір».

Вхід для ЗМІ із 23 до 24:00. 

Акредитація та довідки для журналістів за телефоном: 0962818285 (Валентина Янчук, сектор промоції НМІУ).

Додаткова інформація за телефонами (044)2784864, (067)5870261.

Вартість участі - 350 грн. Квитки можна придбати в касі музею щодня з 10:00 до 17:00 або ОНЛАЙН

19 травня о 14.00 урочисто відкриється виставка «Орьнек. В мереживі Криму». 

Виставку присвячено кримськотатарському національному орнаменту орьнек. 2018 року елемент «Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього» включено у перелік нематеріальної культурної спадщини України. В 2019 році даний елемент відправлено на розгляд в ЮНЕСКО з метою включення його до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. 

 

Тут можна побачити унікальні експонати традиційного кримськотатарського мистецтва, зокрема зразки вишивки, побуту, ремесел та ювелірних виробів із фондів Національного музею історії України та Музею історичних коштовностей (філії НМІУ). Окремі з них виставляють для широкого огляду вперше. Серед експонатів: рідкісна срібна курильниця, футляри для Корану, ювелірні прикраси, колекція старовинних вишитих кисетів кін. ХІХ – поч. ХХ ст. та багато інших.

Виставка особлива тим, що поруч із музейними раритетами будуть представлені твори ужиткового мистецтва сучасних майстрів із Криму, створених за традиційною орнаментикою, а також традиційний чоловічий та жіночий кримськотатарський костюм, реконструйований за зразками ХІХ ст.

Партнери виставки: ГО «Алєм» - колекція ужиткового мистецтва проекту «Візерунки миру» за підтримки SDC (Швейцарська агенція розвитку та співробітництва), Національний центр «Мала академія наук України», кафе кримськотатарської кухні «Мусафір».

Куратор виставки: Олексій Савченко, старший науковий співробітник відділу пізньосередньовічної, ранньомодерної та нової історії України.

Акредитація для ЗМІ за тел.: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

Вхід на відкриття виставки вільний.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.