АНОНС: Пре-презентація книги «Вигнані на степи» в Києві

29 травня в Києві відбудеться пре-презентація книги «Вигнані на степи», що вийде друком у видавництві Люта Справа в межах проекту «Вигнані на степи. Повернення історичної пам'яті про українців Закерзоння».

Метою книги є популяризація в українському суспільстві знань про історію і культуру жителів етнічних українських земель на території Польщі – Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини та Західної Бойківщини в 75-ту річницю початку їх депортації з рідних земель. Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

 

Угода між УРСР та Польщею про так званий «обмін населенням» була підписана у Любліні 9 вересня 1944 р. Книга відкриває досить нерозкриту сторінку історії – депортацію 488 тис. українців із Польщі, 100 тис. із яких потрапили в степові області українського Півдня і перебували там кілька років, змігши згодом перебратися в західні регіони.

Книга базована на українських та польських джерелах, дослідженнях, усних свідченнях та переселенській літературі і фольклорі. Видання книги лягає у канву заходів, оголошених для вшанування цієї дати на державному рівні, сприятиме налагоджуванню зв’язків зі світовим українством, передусім із українцями Польщі.

У заході візьмуть участь:
Роман Кабачій, історик, автор книги «Вигнані на степи»;
• Юрій Шаповал, д.і.н., проф., Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України;
• Андрій Гончарук, видавництво «Люта Справа».

29 травня, середа, 18.00

Місце: Київський центр Українського католицького університету (вул. Івана Мазепи, 10а).

Організатор: Київський центр УКУ, видавництво «Люта Справа», Український культурний фонд.

Вхід вільний.

Контактна особа – Роман Кабачій, тел. +38 063 574 70 85, r.kabachiy@gmail.com

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.